Pere: жахнувся, бо він переклав геніальний поетичний твір написаний чудовою літературною російською мовою якимсь диким суржиком. Тому я одразу почав писати переклада, щоб позбутися прикрого враження од побаченої суржикізації. Є вади, бо оригінал фактично неперекладний, і все-таки… Лазня по-білому - В. С. Висоцький...
Приспів Протопи мені лазню по-білому Я од білого світу одвик Учадію, й мені очманілому Пара душна розв’яже язик
? Ваші труди, пане Pere, на жаль, зовсім далекі від мистецтва поезії. Даремно ви публікуєте такий "сирець". Бо це у вас, шановний, не переклад, а так - писання на тему - лазні і "молодоньки" (і звідки ви її взяли?). А чим українська "банька" вам не догодила? А "на лівій груди" - що це таке? А "Пара душна розв’яже язик", раз уже "пара", то і "язика" /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> ? "На прогної, в кар’єрі одкопанім" - ? /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":(" border="0" alt="sad.gif" />
Вважаю, що гірше перекласти Висоцього, аніж ви це зробили - важкенько. Цікаво було би почитати інші переклади. Більш майстерні, і ближчі до оригіналу.
Протопи мені лазню по-білому Я од білого світу одвик Учадію, й мені очманілому Пара душна розв’яже язик
Протопи мені лазню, молодонько Розпечу я себе, розпалю Прихистившись на приполок знишенька Сумнів я у собі причавлю
Знайшов дикий суржик від Ляшкевича, - ніби нічого страшного? Ви теж можете через Гоогл знайти. Але процитую для порівняння з вашим "не суржиковим" варіантом ( там ще "Кони привередливие" є, до речі)
Банька пер. В.Ляшкевича
Протопи мені баньку, хазяєчко! Розпечу я себе, розпалю! Й на полоці, у сáмого крáєчку, в собі сумніви я подавлю.
Розімлію я до непристойності - ківш холодний й позаду усе, і наколка часів культу з пильністю понад серцем нахмурить лице.
Протопи! Протопи! Протопи ж мені баньку по-білому! - я від білого світу відвик, Учадію й мені учаділому пар гарячий розв’яже язик.
Скільки віри і лісу повалено, скільки звідано горя і трас, і на грудях - наліво лик Сталіна, а направо – Маринка – анфас.
Ех, за віру мою беззавітну та стільки літ спочивав у раю! - проміняв на життя безпросвітне я несусвітну ту дурість свою.
Протопи ж мені баньку по-білому !- я від білого світу відвик. Учадію й мені учаділому пар гарячий розв’яже язик.
І пригадую, як рано-раненько брату крикнути встиг - “Пособи!” і мене охоронці швидесенько повезли із Сибіру в Сибір!
А затим на кар’єрах, трясинах, і наковтавшись сльози зі сирцем, біля серця кололи ми профілі щоби чув він, як рвуться серця!
Не топи ж мені баньку по-білому ! - я від білого світу відвик. Учадію й мені учаділому пар гарячий розв’яже язик.
Ох, знобить від казання докладного, думи пар відігнав від ума, і з імли крижаного минулого поринаю в гарячий туман.
Та помчали думки попід тім’ячком: знать дарма я таврований Ним, і шмагаю березовим віничком по здобутках тих мрячних часин.
Протопи – не топи, протопи – не топи, Протопи ж мені баньку по-білому !- я від білого світу відвик. Учадію й мені учаділому пар гарячий розв’яже язик.
Дякую за зауваження, хоча, як на мене, вони якісь дивні, бо що значить «раз уж пара»? Пар в українській мові — термін з царини сільського господарства. А пара — певний стан рідини. Грудь — одна з молочних залоз, розмовне слово. А як цікаво ви б сказали, коли треба їх, як у цій пісні, розрізнити? Цицька? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> Щодо баньки, зворотнє питання. А чим вам не догодила лазня? Якщо ви, друже, літератор, ви й без моїх пояснень зрозумієте, чому там лазня стоїть, а не баня. І що таке прогній також знаєте. І чим вам молодиця не глянулася, теж важко здогадатися, хіба що ви призабули, що означає ця назва. Коротко кажучи, з усіх явних і неявних вад ви чомусь звернули критичну увагу якраз на цілком виправдану частину.
Ляшкевича (і не тільки) я бачив. Між іншим, саме прочитавши його переклад, я й зробив власний, настільки мене образило його нехтування виразовими засобами української мови.
З чим не можу погодитися, так це з докором щодо публікування. Бо я його не публікував.
Шановні перекладачі, літератори та ті, що співчувають! Одним з останніх шкільних домашніх завдань мого сина-восьмикласника був переклад вірша з англійської (на вибір одного з нижченаведених). Я йому допоміг, але мене це чомусь страшенно захопило, як цікава головоломка (це, певним чином, і була головоломка для мене) і я за ніч переклав усі ці вірші. Домашнє завдання ми вже здали. Я інженер, англійську мову вчив самостійно, з нуля. Читаю досить вільно, в основному технічні тексти та Інтернет. Словниками користуюсь рідко (цього разу використовував /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> ). Віршів ніколи не писав. Граматику знаю погано, консультуюсь з власними дітьми. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> Прошу перевірити якість перекладу, зробити зауваження, жорстоко покритикувати. Не дайте вмерти графоманству, що тільки народилось! Мені б хотілося мати оцінку результату, як, наприклад, при конструюванні механізму, коли його вперше вмикають і він або запрацює, або весело вибухає. Або працює ледь-ледь, зі страшним гуркотом і димом. /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
Emily Dickinson
If I can stop one heart from breaking I shall not live in vain If I cant ease one life from aching Or cool one´s pain Or help one fainting Robin Unto his nest again, I shall not live in vain.
Емілі Дікінсон
Якщо я лиш одному серцю розірватись не дозволю - Недáрма по житті пройду. Якщо я зможу лиш одне життя позбавити від болю, Чи впокорю біду, Чи пташеня, що випало, В гніздо я покладу – Недáрма по житті пройду.
Emily Dickinson
A spider sewed at Night Without a Light Upon an Arc of White
If Ruff it was for Dame Or shroud of Gnome Himself himself inform
Of Immortality His strategy Was physiognomy* *-фізіогноміка – теорія про відповідність зовнішності внутрішному світу; походить з давньокитайских філософ.течій, деякі з яких твердять, що певна асиметрія людського обличчя - відображ. існування в гармонії внутрішн. „Всесвіту” людини.
Емілі Дікінсон
Павук Вночі щось шив, Без Світла днів, На Райдузі Снігів.
Чи комірця для Дами Чи Гному саван - Про це знав лиш він сам.
Безсмертям же Його старань Була наука про Інь-Янь. Зміст цього дуже філософського вірша Емілі Дікінсон деякі літературознавці пояснюють, як символічне зображення філософа чи поета в образі Павучка, що трудиться у важких умовах, але наслідками праці якого є безсмертні філософські (творчі) досягнення.
Anne Kneer
Compassion is the deepest wellspring Of the human spirit, Running under the hills of everybody life, Feeding the rivers and oceans Of all the other virtues.
Eнн Кнір
Милосердя – це найглибше з джерел Людського духу, Яке біжить між пагорбами кожного життя, Наповнюючи ріки й океани Всіх інших із чеснот.
Christina Rossetti
My heart is like a singing bird Whose nest is on a watered shoot; My heart is like an apple tree Whose boughs are bent with thick-set fruit; My heart is like a rainbow shell That paddles in a halcylon sea, My heart is like than all these Because my love is come to me Is come – has come.
Крістін Розетті
Серце моє - як співаюча пташка, Що звила гніздо в збубнявілих гілках, Серце моє – наче дерево яблуні, Що пагони хилить, всі в щедрих плодах, Серце моє – як весняна веселка, Що в морі хлюпоче зовсім без турбот, Сердцю моєму сьогодні так легко, Кохання ж бо прийде до мене от-от, Приходить – прийде.
Langston Hughes
Hold fast to dreams For if dreams die Life is a broken-winged bird That cannot fly. Hold fast to dreams For when dreams go Life is a barren field Frozen with snow.
Ленгстон Х’юз
Не кидай мрій! Як мрії вмруть, Життя – як скалічілий птах, Що не літає. Не кидай мрій! Якщо підуть, Життя – як поле у снігах, Що не рождає.
W. Leavell Autumn leaves
Autumn leaves fall down in showers, Leaves of brown and gold and red. They cover houses, grass and flowers Like a quilt upon a bed.
They spread a bright gay carpet All up and down the street. We skip and down upon them With merry twinkling feet.
У.Лівелл Осіннє листя
Осіннє листя падає зливою, Листя золоте, червоне й мідне, Дахи вкриває, галявини, ниви Як ковдра ліжко – вже й квітів не видно.
Спада яскравим килимом На дороги й обіч доріг - Стрибаємо по листю окрилені, Не відчуваєм ніг.
F. Ann Elliot
The snow The snow, in bitter cold, Fell all the night; And awoke to see The golden white.
And still the silvery flakes Go whirling by White feathers fluttering From a grey sky.
Beyond the gate, soft feet In silence go Beyond the forest pane White shines the snow.
Ф. Енн Еліот
Сніг Сніжок, у холоднечу, Всю ніч ішов. Проснулися і бачимо - Блискучий шовк.
Сніжинки срібні все ще Кружляють полонез, Біленькими пір´їнами Спускаючись з небес.
За ворітьми, нечутно Приступає Сніг, що через іній скла Так невимовно сяє.
...здуріти можна... Склероз... Чудова хвороба, скажу я вам... Кожен день - купа новин. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />))))) Я, виявляється, писав вірші кілька років тому!!!... Тільки-що зібрався почистити поштову скриньку. Бачу, що я колись відправляв файл на неіснуючу адресу. Відкриваю файл - там вірші. Прочитав - що за дурня??? А потім ... йо-ма-йо... Мої. Ледве згадав!!! Я їх написав буквально за двадцять хвилин, на роботі, після корпоративної пиятики. І закинув у власну поштову скриньку, в теку "Відправлені". Це було (!!!) 23 лютого 2005 року! Мабуть, тому і не пам"ятаю, хоч і п"яний точно не був (взагалі ніколи). Все написано дуже швидко, от ніяк не згадаю, з якого приводу, на двох мовах, теми - зовсім різні. Фігня якась... І саме головне - Я НЕ ПАМ"ЯТАВ ПРО НИХ!!! Мабуть, це удар весни по голові, інших пояснень для цього "вінегрету з олів"є" не маю. Ось ці вірші, AS IS, тобто, ЯК Є, нередаговані:
===========================================
Что-то в жизни не случилось- ну и что, случится позже, То, о чём мечтаешь - будет, только думай о приятном! Ты могучий человечек, всё, что хочешь -сделать сможешь! И всего достичь! Понятно? ДУ-МАЙ ТОЛЬ-КО О ПРИ-ЯТ-НОМ! /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
===========================================
МЕНЕЖЕНЕ
Передчуття туману напружує струну... Чому не видно обрію, ніяк я не збагну, Чому трьохгранний промінь вицілює мене, Чому крилата повінь кудись МЕНЕЖЕНЕ?
============================================
NEVERMORE
Усі паралелепіпеди розкладено на частки, Якісь - елементарні, якісь - глибокі пастки, Заставлено пастками короткий коридор, Непевний крок на східці - і знову nevermore...
============================================
ФРАНЦУЗСЬКІ СОЛОВ"Ї І КОТИ
Жене мене в ПарІ, І парою жене! Там інші солов"ї, Їх "Ля" нас не мине.
А ось парад котів! Се цілий вечір "Мур-р-р", Ну хто б не зрозумів, Що значит їх Ля-Мур!
Від Ворскл й Дніпрів - до Сен Булонь - це Оболонь? Про це співа Дассен... Він вмер?? Та охолонь!!!
Бон жур, моя амі! У нас не буде свар! Тут навіть сам Парі не випускає пар!
.ні-ні...ось перечитав знову... якась логіка тут є, якийсь зв"язок між цими віршами... Таємниці власної психіки, блін... /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
якась рукА СВІТило Витягує в сТРУНУ, чОМу зникаЄ обрій - ніЯК я не збАГНу, чОМу ТРЬОХгРАНний ПРОМІНЬ вицілюЄ мене, чОму СЬогоднІ поВІНь КУДИсь МЕне ЖЕне?
Випишемо великі літери:
А світ - в труну... Ом є - як Агн, Ом Трьох Ран... Промінь є! Ось і Він. Куди, меже?
[quote name='Миколай' date='22.6.2007, 4:12' post='3189'] А ось, трішки причесаний, той самий, франкофоноукраїнський: /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Пане Миколаю, знаючи трішечки французів, упевнена, вони були би в захопленні від вашого "франкофоноукраїнського" вірша! /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
Тим французам, які будуть в захопленні, передайте дуже палкий привіт! /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> А Вам - побажання міцного здоров"я!