А чи правильна ця конструкція? Щось ніби як незавершена... Бо здебільшого після „повз” повинен іти іменник у відповідній формі, як от: . Так уживали письменники-класики. А щоб навмисно упустити іменника, можна було б сказати , . Хоч „Не проходьте повз!”, ніде правди діти, у рекламі звучить ефектно, правда? І особливо, коли через /у/ - „поуз”.
А якої думки форумці?
А кому і чим не вгодило слово "мимо"? Воно в кінці фрази було б на своєму місці.
А чи правильна ця конструкція? Щось ніби як незавершена... Бо здебільшого після „повз” повинен іти іменник у відповідній формі, як от: . Так уживали письменники-класики. А щоб навмисно упустити іменника, можна було б сказати , . Хоч „Не проходьте повз!”, ніде правди діти, у рекламі звучить ефектно, правда? І особливо, коли через /у/ - „поуз”.
А може це навмисно зроблено? Мовляв, додумай сам, повз що ти маєш пройти... /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
У тому садку я почав і гласів учитись і хоч не хутко навчивсь, а горобців одшугав: як загуду-задзеленчу, дак пополохаю так – поуз перелітають садок наш.
А ще у цій же рекламі чоловік каже :"Ей, не проходьте повз!" Мені воно це "ей" також ріже слух! Та взагалі в рекламі це найболючіша тема! А все тому, що в деяких рекламних агентствах коректорів просто немає!
А ще у цій же рекламі чоловік каже :"Ей, не проходьте повз!" Мені воно це "ей" також ріже слух! Та взагалі в рекламі це найболючіша тема! А все тому, що в деяких рекламних агентствах коректорів просто немає!
Інформація до роздумів! :o
Мотря сіпнула глиняника до себе; шматок горшка зостався в Карпових руках. Червона глина полилась по землі. - Геть, одчепися од мене, бо мати лаятиме, що я й досі припічка не підвела, - сказала Мотря, але не пішла в хату підводить припічок, а почала мазать призьбу. Мотрі хотілось пожартувать з Карпом. Тільки що вона почала мазати призьбу од порога, Карпо сів на призьбі. - Ей, встань, бо я й тебе підведу червоною глиною: будеш ще рудіший, - сказала Мотря, махаючи віхтем коло самого Карпа.
Черговий "перл". З реклами жувальної гумки 'екліпс': там один юзьо в капелюсі продовжує випромінювати свіжість подиху. Класичний приклад калькованої мови. Одне слово, хай дивляться в Бориса Антоненка-Давидовича. [quote]Продовжувати, продовжуватися, далі тривати Не тільки в сучасних публіцистичних творах, а навіть у белетристиці часто виступають слова продовжувати, продовжуватися: «Він продовжує користуватися моєю допомогою, хоч міг би вже й обійтися без неї»; «Незважаючи на великі досягнення, він невтомно продовжує свої дослідження»; «Пошесть грипу продовжується»; «Наша робота успішно продовжується». Дієслово продовжити (продовжувати) означає українською мовою «зробити (робити) довшим, тривалішим»: «Нехай бог віку продовжить» (Ганна Барвінок);«Продовжимо й тепер наше змагання» (Ю. Яновський); відповідним є значення й у дієслова продовжитися (продовжуватися): «Наша знов оновиться країна, наш народ продовжиться в роду» (П. Тичина). До російських висловів продолжает noльзоваться, продолжает свои исследования в українській мові є свої звороти з прислівником далі й тим або іншим дієсловом: «Він і далі користується моєю допомогою», «він невтомно провадить далі свої дослідження» (або «невтомно досліджує й далі»). Для російського продолжаться український відповідник - тривати (відбуватися, точитися, йти) з прислівником далі або й без нього: «Пошесть грипу триває далі»; «Наша робота успішно йде далі»; «Неспокій однак триває довго» (Леся Українка); «Життя точилось своєю чергою» (М. Коцюбинський). Негаразд наприкінці частини оповідання чи статті, якщо їх мають друкувати в кількох номерах періодичного видання, писати: продовження буде, - слід, як завжди писалось: далі буде. [...] Подих, дух, віддих, дихання Правильно даючи як відповідники до російського дыхание слова дихання, віддих (російське вздох), словник перекладає російський вислів «затаить дыхание» як «затамувати подих», а далі, наводячи ілюстрацію до слова подих (веяние по-російському), пропонує фразу «подих весни». Видимо-таки, «затамувати подих» може бути по-російському скоріше «задержать веяние», ніж «затаить дыхание», яке правильніше буде по-українському: «затаїти (притаїти, затамувати) віддих (або ще - дух)». *** «Вершник перевів подих, кинув оком на юрбу»; «Йому навіть подих перехопило. Скільки тут хліба!» - читаємо в творах сучасних українських письменників і мимоволі згадуємо статтю М. Рильського «Словник і питання культури мови», надруковану в «Радянській Україні» 3 й 4 квітня І963 р., де тонкий знавець української мови звертає між іншим увагу на недоречність у таких фразах слова "подих". Адже це слово означає не «дихання», а «подув»: «Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця» (О. Донченко), - або вказує на нові впливи: «Подих нової епохи дійшов і до цього великого міста» («Вітчизна»). Російські відповідники - "дуновение", "веяние". Навпаки, там де йдеться про дихання, українська класика вдавалась до слів "дух" ( «Вона аж зблідла, дух забивсь». - І. Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить». - Марко Вовчок), "віддих" («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя». - М. Коцюбинський), "дихання" («Інші квіти в диханні весни розцвітуть». - В. Сосюра). Російському вислову "задержать дыхание" відповідають українські "затамувати (зупинити, затримати) дух" («Вони проминули ще десяток склепів, затамовуючи дух». - Ю. Смолич), "затамувати віддих" («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря». - О. Донченко); російському "перевести дух (дыхание)" - українські вислови "звести дух" «А ви дайте мені дух звести». - Марко Вовчок), "перевести (відвести) дух" («Вийшовши на високу гору, вони стали проти самого пам'ятника, щоб перевести трохи дух». - І. Нечуй-Левицький), "відсапнути" ( «Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння». - А. Кримський), "відітхнути" («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відітхнув». - І. Франко). Російському вислову "нельзя дух перевести" відповідають українські "не можна дух відвести", "нe здихнутися", "не здихатися" («Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик». - П. Куліш).[/quote]
А ще у цій же рекламі чоловік каже :"Ей, не проходьте повз!" Мені воно це "ей" також ріже слух! Та взагалі в рекламі це найболючіша тема! А все тому, що в деяких рекламних агентствах коректорів просто немає!
некоректний відеоряд - там ніхто нікуди не повз/smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
http://observer.com.ua/ - непоганий ресурс про невдалу рекламу
Так, моральний бік змісту цієї реклами наразі не зачіпатимемо.
Російською мовою воно ще звучить: . Де під тут розуміють такого собі велетня-потвору, котра вималювалася в гарячій голові сучасного рекламного копірайтера-креативника. (Що найперше приходить на гадку на самий лише вигляд отого „страшного бузувіра”? То так, до слова...)
Отже, тут гра слів у рос. мові: як з кимось - людиною, потворою, так і з явищем - котре є голод, - можна «встретиться».
Але в українській мові тут обігрувати значення „зустрічати(ся)” недоречно. Бо незнайомця можна . А голод можна .
З’явилась реклама Lady Speed Stick: свіжість облаков. Напевно для когось український переклад був не милозвучний, тому вирішили застосувати суржик...
Дозвольте з вами не погодитися про суржик в даному випадку: там ясно чути "Свєжесть облаков", тобто назву не перекладено. А от чи слід було перекласти чи ні? Якщо так, то як це буде виглядати: свіжість хмар, хмаринок, хмарочок? Справа в тім, що в російській мові є ОБЛАКО і ТУЧА, а в українській це звучить як ХМАРА. Вірогідно, український відповідник в даному випадку не відображає того, що вкладається в слово ОБЛАКО. Може, є інший переклад слова ОБЛАКО? То ж, хто знає, повідомте, будь ласка.
А от на каналі "ТРК-Україна" рекламують серіал "Висяки", в якому обіцяють розкрити "самі довгограючі справи". Тут точно калька, ще й безглузда...
