[quote]Білий сніг на зеленому листі
Слова: Михайло Ткач
Музика: Олександр Білаш
Виконує: Дмитро Гнатюк
Вигладаю тебе ще з весняних доріг,
Обминаю у мріях стежини тернисті.
Замість тебе в саду раптом сніг, раптом сніг, |
Ранній сніг на зеленому листі. | (2)
Чи дорогу тобі може хтось перебіг,
Чи тебе забарили вітри норовисті,
Що так рано в саду раптом сніг, раптом сніг, |
Сніг, як сміх, на зеленому листі. (2)
Коли десь, моє щастя, ти збилося з ніг,
То поклич - і до серця мого нахилися, -
І розтане той сніг - ранній сніг, ранній сніг, |
Сніг, як сум, на зеленому листі. (2)
Я виходити буду щодня на поріг,
Сподіватися буду, що прийдеш колись ти,
Бо для мене той сніг - ранній сніг, ранній сніг, |
Пізній цвіт на зеленому листі.[/quote]
Сніг, що став нагло падати, був хоч і мокрий, проте за деякий час утворив хоч і плохенький, утім усе-таки сніговий покрив. Який, проте, невдовзі став танути...
І скоро люди вже, либонь, промовлятимуть типові як на зиму фрази: "сніг попадує" і "сніг кладе".
Перша фразема - сніг попадує - означає, що сніг поволеньки, з перепинками собі падає, проте ані гадки не має припинятися, тим самим утворюючи виразний сніговий покрив.
А фраза - сніг кладе - стосується більшої інтенсивності сніговиці, та такої, що, коли її, цю фразу, кажуть, приміром, увечері, і тоном таким захоплено-піднесеним, що межує з певним острахом: А сніг кладе - ти бач!, - то мається на увазі, що на ранок на дворі буде біло-пребіло від чималої маси снігу, і хто зна, чи де не доведеться весь ранок потратити, щоб розчистити вулицю од снігу…