Художній переклад з української й на українську

У цьому розділі може публікуватися все, що не підпадає під тематику інших розділів.

Модератори: Танка, vitaly1, Листопад

********
Мовознавець геніяльний
Повідомлень: 916
З нами з: Чет червня 11, 2009 3:36 pm

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення ******** »

спробуйте почитати переклади Шевченка російською мовою. Для російськомовного читача вони нададуть загальне враження від Шевченкової творчості.

Пане Олесю! А хто казав, що Т. Шевченко не писав російською? Візьмімо, приміром, його віршову історичну трагедію російською мовою "Никита Гайдай" (яку згодом переробили в драму "Невеста"). Чи поему "Слепая"... А його повісті російською мовою, написані на засланні! Хіба, читаючи ці шедеври, бачиш "не того" Кобзаря???
даруйте, але українцю їх навіть у руки гидко взяти...

Не гидко, вельмишановний пане, а за щастя!!! /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
що ліпше - прочитати твір не своєю мовою і не вловити його нюансів, його "подиху", але лише механіку розвитку подій, чи прочитати своєю мовою і вловити ті нюанси і той "подих", що їх, доклавши всіх сил, заклав туди перекладач, і запам"ятати їх, і полюбити їх?

Отож-бо: перекладач!!! А до цього потрібно насамперед ним бути!!!
Олесь Мартиненко
Коректор пильний
Повідомлень: 218
З нами з: Сер листопада 25, 2009 11:57 am

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення Олесь Мартиненко »

Родзинка писав:
Нед січня 10, 2010 9:06 pm

спробуйте почитати переклади Шевченка російською мовою. Для російськомовного читача вони нададуть загальне враження від Шевченкової творчості.

Пане Олесю! А хто казав, що Т. Шевченко не писав російською? Візьмімо, приміром, його віршову історичну трагедію російською мовою "Никита Гайдай" (яку згодом переробили в драму "Невеста"). Чи поему "Слепая"... А його повісті російською мовою, написані на засланні! Хіба, читаючи ці шедеври, бачиш "не того" Кобзаря???
даруйте, але українцю їх навіть у руки гидко взяти...

Не гидко, вельмишановний пане, а за щастя!!! /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
що ліпше - прочитати твір не своєю мовою і не вловити його нюансів, його "подиху", але лише механіку розвитку подій, чи прочитати своєю мовою і вловити ті нюанси і той "подих", що їх, доклавши всіх сил, заклав туди перекладач, і запам"ятати їх, і полюбити їх?

Отож-бо: перекладач!!! А до цього потрібно насамперед ним бути!!!

та ніхто ж не говорить про Шевченкові твори російською мовою, а про українські твори, що їх російськоюю перекладали. от почитайте їх, почитайте...

стосовно перекладів віршованих творів - пам"ятайте - талант у четвертому ступені!!! явище позаземне!
********
Мовознавець геніяльний
Повідомлень: 916
З нами з: Чет червня 11, 2009 3:36 pm

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення ******** »

..спробуйте почитати переклади Шевченка російською мовою. даруйте, але українцю їх навіть у руки гидко взяти. але для російськомовного читача вони нададуть загальне враження від Шевченкової творчості.

Гаразд. Погляньте на ті "загальні враження":

Ревет и стонет Днепр широкий.
Сердитый ветер воет.
И вербы клонятся высоки,
И волны ветру вторят.
И бледный месяц
В небе темном
По мрачным волнам
Плыл бездонным.
Нырял и падал, погружался
И снова появлялся.
И третьи петухи не пели,
И было тихо в поле.
Лишь ясени слегка скрипели,
Сычи просили воли (А. Семенова).

Ревет и стонет Днепр широкий.
Ветер буйный завывает.
Он клонит ствол вербы высокий
В небо волны поднимает.
И бледный месяц на то время
Из туч почти не выглядал,
Как, словно, човен в синем море,
То вдруг тонул, то вновь всплывал.
Еще нигде не просыпались.
Петух зарю для всех не пел.
Сычи в бору перекликались,
Да ясень раз да раз скрипел (Н. Рубцов).

І де, скажіть-но, в цих рядках чути Шевченком? А ніде!!!

І тут я повністю з Вами, п. Олесю, згодна.
Відповідно, усі переклади віршованих творів є недосконалими за визначенням. вони дають змогу читачеві ознайомитися зі змістом твору та зі стилем автора, але мелос, гра звуків, алюзії, подих душі втрачаються, бо вони не передаються.

Листопад
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 2080
З нами з: Сер грудня 27, 2006 2:06 pm

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення Листопад »

Родзинка писав:
Пон січня 11, 2010 5:16 pm


І де, скажіть-но, в цих рядках чути Шевченком? А ніде!!!

І тут я повністю з Вами, п. Олесю, згодна.
Відповідно, усі переклади віршованих творів є недосконалими за визначенням. вони дають змогу читачеві ознайомитися зі змістом твору та зі стилем автора, але мелос, гра звуків, алюзії, подих душі втрачаються, бо вони не передаються.



Це ми просто можемо судити про переклад Шевченкових поезій, бо добре знаємо обидві мови.
Оцінити ж, "чути чи не чути" Шекспіром у перекладах Маршака, Пастернака чи Лозинського, багатьом із нас значно важче. Однак, як не крути, сонети Шекспіра, приміром, люблять, знають, цитують саме завдяки Маршаку. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> Хоча, можливо, він і не передав "подих душі" Шекспіра. /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />

/ps.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":ps:" border="0" alt="ps.gif" /> Тема давно відійшла від "ребят", то, може, варто відділити розмірковування про переклади і перекладачів в окрему тему?
********
Мовознавець геніяльний
Повідомлень: 916
З нами з: Чет червня 11, 2009 3:36 pm

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення ******** »

/ps.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":ps:" border="0" alt="ps.gif" /> Тема давно відійшла від "ребят", то, може, варто відділити розмірковування про переклади і перекладачів в окрему тему?

Коли б відійшла "аж так далеко" - дискусії б не було. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Однак, як не крути, сонети Шекспіра, приміром, люблять, знають, цитують саме завдяки Маршаку.

І тут також палка з двома кінцями. Як не крути... /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
Листопад
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 2080
З нами з: Сер грудня 27, 2006 2:06 pm

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення Листопад »


Відповідно, усі переклади віршованих творів є недосконалими за визначенням. вони дають змогу читачеві ознайомитися зі змістом твору та зі стилем автора, але мелос, гра звуків, алюзії, подих душі втрачаються, бо вони не передаються.


Це не страшно. У талановитого перекладача твір заграє новими барвами, новими звуками, він вкладе у вірш часточку своєї душі і дасть йому нове життя.

У щойно подарованій мені книжці «"Хотінь безсенсовних отрута": 20 російських поетів "срібного віку" в українських перекладах» (К.: Факт, 2007) натрапила на вірш В’ячеслава Іванова "Перекладачеві". Поет якраз про це й говорить - про "" (трішки іншими словами, /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> але сенс саме такий):

ПЕРЕКЛАДАЧЕВІ
<...>
Чужого вірша ти не зловиш легкома,
Бо він, як бог Протей, весь відданий глибинам;
Рибину ти спіймав, а він вологим плином

Шмигне крізь кволу сіть і вже його нема...
На маску маскою відповідай Протею,
Люд краще забавлять ще й казкою своєю.
(Переклав Дмитро ПАВЛИЧКО).

Знайшла в мережі й оригінал - для порівняння.


ПЕРЕВОДЧИКУ
<...>

Затем, что стих чужой — что скользкий бог Протей:
Не улучить его охватом ни отвагой.
Ты держишь рыбий хвост, а он текучей влагой

Струится и бежит из немощных сетей.
С Протеем будь Протей, вторь каждой маске — маской!
Милей досужий люд своей забавить сказкой.
1903-1904

P.S. Правда ж, гарний переклад? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
Олесь Мартиненко
Коректор пильний
Повідомлень: 218
З нами з: Сер листопада 25, 2009 11:57 am

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення Олесь Мартиненко »

(даруйте. перше не побачив, що тему переміщено, а тому одразу дописав до дискусії про "риб"ят")

пані Родзинці:

був собі такий дядько Гійом Аполінер. польський єврей, що народився у Римі, але здобув собі слави як французький поет початку 20 ст. доля у нього була сумна - пішов добровольцем на першу світову і там десь і згинув у невідомості. але перед тим він встигнув залишити людству у спадок одну з найелеґантніших та найромантичніших поезій - "Під мостом Мірабо" (в оригіналі - "Міст Мірабо"). ось вона:

[quote]Le Pont Mirabeau

Sous le pont Mirabeau coule la Seine
Et nos amours
Faut-il qu'il m'en souvienne
La joie venait toujours après la peine

Vienne la nuit sonne l'heure
Les jours s'en vont je demeure

Les mains dans les mains restons face à face
Tandis que sous
Le pont de nos bras passe
Des éternels regards l'onde si lasse

Vienne la nuit sonne l'heure
Les jours s'en vont je demeure

L'amour s'en va comme cette eau courante
L'amour s'en va
Comme la vie est lente
Et comme l'Espérance est violente

Vienne la nuit sonne l'heure
Les jours s'en vont je demeure

Passent les jours et passent les semaines
Ni temps passé
Ni les amours reviennent
Sous le pont Mirabeau coule la Seine

Vienne la nuit sonne l'heure
Les jours s'en vont je demeure[/quote]


хто чита французькою, той безумовно закохається у неї. хто не чита, той може хоча б оцінити ритміку вірша.

а ось його переклад українською з-під пера Миколи Лукаша (викладаю тут лише тому, що сайт дуже повільно відкривається):

[quote]МІСТ МІРАБО


Під мостом Мірабо струмує Сена
Так і любов
Біжить у тебе в мене
Журба і втіха крутнява шалена

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Рука в руці постíймо очі в очі
Під мостом рук
Вода тече хлюпоче
Од вічних поглядів спочити хоче

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Любов сплива як та вода бігуча
Любов сплива
Життя хода тягуча
Надія ж невгамовано жагуча

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Минають дні години і хвилини
Мине любов
I знову не прилине
Під мостом Мірабо хай Сена плине

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є [/quote]


а ось - п"ять перекладів майстрів російського віршованого перекладу. у нас - один, а в них - цілих п"ять. а ви порівняйте якість і скажіть мені - у якому перекладі у вас прорізався щем у серці?
Олесь Мартиненко
Коректор пильний
Повідомлень: 218
З нами з: Сер листопада 25, 2009 11:57 am

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення Олесь Мартиненко »

пані Листопад:

та я ж із Вами й не сперечаюся. я ж бо й кажу, що перекладати ТРЕБА! включно із віршованими творами.

я кажу лише те, що навіть володіючи оригінальною мовою твору іншомовний читач далеко не завжди зможе оцінити мистецьку вартісність твору, бо не відчує того "подиху" автора, який відчує читач, для якого та мова є рідною.

а от талановитий перекладач не лише зміст твору вам передасть, не лише його стиль та ритміку, але й вкладе у нього власний "подих". так от, для носія мови, на яку такий твір перекладено, він з перекладацьким "подихом" матиме значно більшу цінність й вагу за оригінал у тому разі, якщо читач мовою оригіналу володіє недосконало.

а я певен у тому, що абсолютна більшість україномовних читачів аж так гарно російською не володіють аби вловити всі нюанси та "подихи" російськомовної поезії, які є очевидними для питомого російськомовного читача - навіть незважаючи на сім десятиліть зусиль із примусового формування єдиного "радянського народу".

відтак - переклади потрібні, бо відкривають світ україномовному читачеві. а роль перекладачів тут - у накладенні власного таланту на зміст та стиль автора аби донести той самий "подих" твору до україномовного читача. зауважте - цей донесений "подих" буде вже подих націоналізований, бо той самий мелос, ті ж самі алюзії талановитий перекладач вже передаватиме засобами, близькими та знайомими для україномовного читача так, аби зачепити струни його серця.

а тому, по суті, це вже буде новий твір, що не буде на 100% схожий на оригінал. а тому я й кажу, що він буде недосконалий за визначенням. але для споживача цього перекладу він матиме свою питому вартісність оскільки споживач так чи інакше не зможе достоту осягнути оригінал твору.

можливо трохи заплутано виклав, але думка, здається, зрозуміла.
Дмитро
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1402
З нами з: Вів серпня 18, 2009 6:21 pm

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення Дмитро »

Ось іще приклад високої майстерності. Гляньте, як знаменито Василь Стус відтворив звуковий зміст, зміст інтонації вірша Марини Цвєтаєвої:
[quote]Ну й химерує лжа життьова!
Правду мурує? З брехонь? – Овва!
Жили вузлами в'яжи – це й є
Справжнє життя твоє.

Ніби в житі лежиш: дзвін, плин.
Все, небожителю, геть все – лжа!
Вже і за жимолостю – сто жал
- Тим і радій! – Жаль.

Не жур мене, друже, і не кори
Нам зачаровано душ став.
Отже, чоло в сон занури,
Бо ж – нáщо співав?

До білої книги твого німоття,
До глини воль твоїх спроквола,
Покірно схиляю улам чола,
Бо ж долоня – життя.[/quote]

А це оригінал:
[quote]Неподражаемо лжет жизнь:
Сверх ожидания, сверх лжи...
Но по дрожанию всех жил
Можешь узнать: жизнь!

Словно во ржи лежишь: звон, синь...
(Что ж, что во лжи лежишь!) – жар, вал
Бормот – сквозь жимолость – ста жил...
Радуйся же! – Звал!

И не кори меня, друг, столь
Заворожимы у нас, тел,
Души – что вот уже: лбом в сон.
Ибо – зачем пел?

В белую книгу твоих тишизн,
В дикую глину твоих "да" –
Тихо склоняю облом лба:
Ибо ладонь – жизнь.[/quote]
Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Художній переклад з української й на українську

Повідомлення Танка »

Тут прочитала, що Василь Стус переклав тільки один вірш Марини Цвєтаєвої...

Шкода, що він так мало жив.
Скільки б він міг ще написати і зробити...
Відповісти