SS. писав: ↑Пон вересня 28, 2009 4:09 pm
Смак тут не зовсім доречний, бо переклад, за визначенням, твір вторинний. Ви читали не зовсім Чехова, а Чехова як його зрозумів Антоненко-Давидович. Якщо є можливість, будь-який твір краще читати мовою оригіналу. І з Пушкіним добре вчити якраз російську. А потім на прикладі Рильського показувати, як добре можна перекладати з рос-ї /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Щодо "Весёлые ребята", запропонував би "Веселі хлопці"
"Парубки" також непогано, але наскільки згадую те кіно, не всі вони там молоді, тож якщо й парубки, то перестарки /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
"Хлопаки" слово нечастотне, тому для перекладу назви поп кіна не підходить.
Хто ж сперечається про первинність і вторинність? Але писати: "І якщо вже пригадати російських класиків, то їхні неперевершені твори аж ніяк не сприймаються українською!" - це явний перебір у бік русотяпства. Тоді уся іноземна класика мала б не сприйматися російською, бо переклади - то вторинність. Чи ви багато іноземних авторів в оригіналі прочитали та робили порівняння на первинність і вторинність? Якийсь русотяпський снобізм!
Що ж до "ребят", то це модуть бути, скажімо, друзяки.
Не зовсім ясна етимологія цього російського слова навіть самим росіянам, а тому переклад залежить від контексту. Ось що пишуть росіяни:
Слово:ребеЁнок,
Ближайшая этимология: род. п. -нка, мн. ребяґта, диал. робеЁнок, робяґта, др.-русск. робя, мн. робята, робъ "раб", ст.-слав. рабъ doаloj, робъ -- то же (Супр.), болг. роб "раб", сербохорв. ро?б, род. п. ро°ба, словен. ro°b, род. п. roґba, чеш. rоb "раб".
Дальнейшая этимология: Праслав. *orbъ дало вост.-слав. и зап.-слав. rоbъ, ю.-слав. rаbъ. Ю.-слав. формы на -о-, вероятно, заимств. из придунайских районов; см. Нахтигал, Akzeпtbew. 271 и сл. Русск. *реб- получено из *роб- в результате стар. ассимиляции гласных. Исходной формой было *orbe§, род. *orbe§te; см. Соболевский, Лекции 90; Преобр. II, 190. || Родственно лат. orbus "осиротевший", греч. СrfanТj -- то же, арм. оrb (основа на -о), род. п. оrbоу "сирота", гот. arbi ср. р. "наследство", arbja м. "наследник", греч. СrfobТtai † ™p…tropoi Сrfanоn (Гесихий), ирл. orbe "наследство", др.-инд. aґrbhas "маленький, мальчик"; см. Педерсен, Kelt. Gr. 1, 32, 117 и сл.; Ягич, AfslPh 13, 292; Миккола, Ursl. Gr. 89 и сл.; Траутман, ВSW 12; Торп 19; Хюбшман 423. Ср. раб, паґробок. Знач. "раб" могло развиться из "сирота", потому что первонач. сироты выполняли наиболее тяжелую работу по дому; см. Янко у Гуйера (LF 40, 303 и сл.). Сближение с лит. daґrbas "работа" (Бецценбергер, GGA, 1896, 956) сомнительно. Нельзя выдвигать праслав. праформу *reb-, вопреки Мейе (МSL 14, 383), Микколе (Ваlt. u. Slav. 39), а также *r•bho-, вопреки Педерсену (KZ 38, 313); см. Соболевский, там же.
http://www.diary.ru/~philology/p51287510.htm
У нас було ще у 18 сторіччі слово ПОРОБОК - молодий наймит. Тепер воно стало словом ПАРУБОК. Хоча слово ПОРОБОК збереглося в українських прізвищах, є воно і у білоруській мові.