очепятки - геть
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
очепятки - геть
Мені спав на гадку доречний приклад. Пригадаймо жваву дискусію навколо Ірискиної дилеми - принтер струминний чи струменевий. Однак способом словотвору дієслово (нак. сп.)+іменник-об'єкт дії з англійського inkjet ми могли б одержати собі щоякнайточніший переклад-новотвір «струмичорнило» та усунути первинну проблему.
Приклад ужитку: е-крамниця пропонує такі моделі матричних, струмичорнильних та лазерних принтерів…
І хоча нове слово точне, зручне, органічне з погляду українського словотвору, маю великий сумнів, що, висунувши його як варіант у прикладній перекладацькій діяльності, можливо домогтися його утвердження попри самоцензуру замовників та редакторів. Широкий загал з нього теж би глузував, мабуть.
Приклад ужитку: е-крамниця пропонує такі моделі матричних, струмичорнильних та лазерних принтерів…
І хоча нове слово точне, зручне, органічне з погляду українського словотвору, маю великий сумнів, що, висунувши його як варіант у прикладній перекладацькій діяльності, можливо домогтися його утвердження попри самоцензуру замовників та редакторів. Широкий загал з нього теж би глузував, мабуть.
очепятки - геть
Pere писав: ↑Нед листопада 19, 2006 1:38 am
Мені спав на гадку доречний приклад. Пригадаймо жваву дискусію навколо Ірискиної дилеми - принтер струминний чи струменевий. Однак способом словотвору дієслово (нак. сп.)+іменник-об'єкт дії з англійського inkjet ми могли б одержати собі щоякнайточніший переклад-новотвір «струмичорнило» та усунути первинну проблему.
Приклад ужитку: е-крамниця пропонує такі моделі матричних, струмичорнильних та лазерних принтерів…
І хоча нове слово точне, зручне, органічне з погляду українського словотвору, маю великий сумнів, що, висунувши його як варіант у прикладній перекладацькій діяльності, можливо домогтися його утвердження попри самоцензуру замовників та редакторів. Широкий загал з нього теж би глузував, мабуть.
не знаю, наскільки я можу вважатися авторитетним перекладачем чи редактором, але особисто мені з мовної точки зору слово струмичорнильний - просто скарб. воно таке влучне! якщо вже перекладати англ оригінал, то перекладати якнайближче але ЗАСОБАМИ НАШОЇ мови.
мені дуже подобається.
очепятки - геть
струмичорнильний
дуже і дуже влучно і точно передає значення. цікаве слово вийшло. а ти спробуй десь його у якийсь переклад впхнути - хотілося б знати, що з цього вийде /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
очепятки - геть
його нема у словнику. його підкреслить ворд чи інші спелчеки. а я нічим не підтверджу, що так має бути насправді. і за неперевіене слово з мене знімуть штраф як за орфографічну помилку.
а крім тоо багато замовників надсилають глосарії, де вже є струменевий. /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":(" border="0" alt="sad.gif" />
очепятки - геть
от гади /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
очепятки - геть
Я ж казав. Ми консервуємо українську мову і тим знесилюємо її. Якби, скажімо, носії англійської мови поводилися подібним чином, вона б і досі не мала назв до переважної більшості творінь технологічної та інформаційної революцій минулого століття. Inkjet, blog, wiki, snapshot, internet, mouse, network, motherboard, podcast, button і бозна скільки інших термінів було створено чи надано їм нового значення не укладачами словників і глосаріїв, а тими кому треба було якось називати ті речі, з якими вони мають справу щодня. Якби при цьому вони спиралися лише на слова та семантику фіксовані у словниках, виникнення нової термінології було б просто неможливе.
Ну таке наше життя, маємо чудову мовну основу, та не маємо часу та натхнення на її розвій.
Ну таке наше життя, маємо чудову мовну основу, та не маємо часу та натхнення на її розвій.
очепятки - геть
Pere писав: ↑Нед листопада 19, 2006 6:26 pm
Я ж казав. Ми консервуємо українську мову і тим знесилюємо її. Якби, скажімо, носії англійської мови поводилися подібним чином, вона б і досі не мала назв до переважної більшості творінь технологічної та інформаційної революцій минулого століття. Inkjet, blog, wiki, snapshot, internet, mouse, network, motherboard, podcast, button і бозна скільки інших термінів було створено чи надано їм нового значення не укладачами словників і глосаріїв, а тими кому треба було якось називати ті речі, з якими вони мають справу щодня. Якби при цьому вони спиралися лише на слова та семантику фіксовані у словниках, виникнення нової термінології було б просто неможливе.
Ну таке наше життя, маємо чудову мовну основу, та не маємо часу та натхнення на її розвій.
а ви не думаєте, що форум створено саме для цього?
для натхення, наснаги?
як пееркладач - я не маю права видумувати - я маю право передавати ідею тими мовними засобами, які наразі використовуються носіями мови.
як носій мови - я маю право видумувати, збагачувати та підживлювати рідну мову.
щоб укладачам словникуів було що фіксувати. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
очепятки - геть
Якби я не думав, я б не писав, не був, не мав, не брав участі /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />.
Ми нібито на ти, Іриско? Чи тобі зручніше таки на ви?
Ми нібито на ти, Іриско? Чи тобі зручніше таки на ви?
очепятки - геть
на т, звісно.
я просто зверталася до широкого загалу.
а те, що ти так і робиш я знаю.
тому і рада, що тебе на форму заманила.
ти будеш нашим натхненником.
/ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
очепятки - геть
Агов, натхненником і надихальником /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
До речі, я не можу погодитися з обмеженнями, що ти наклала на перекладача. Самозрозуміло, що перекладач час від часу стикається з речами, яким нема точних відповідників у мові перекладу, тоді він мусить творчо підходити до завдання і коли треба бути готовим до мовної творчості. Інша річ, що він не має права порушувати глибинних законів і принципов мови.
Як приклад, можна навести перекладацьку творчість одного з головних українських дантовідів, славного українського поета і філософа Василя Барки. Почитай-но фрагменти з його перекладу Божественної комедії, новотворів там досхочу http://www.ji.lviv.ua/n35texts/dante.htm