Д і я п е р ш а. Було колись…*
С ц е н а п е р ш а
— Браття, отамани, молодці, військо запорозьке! — пролунав його дужий голос. — Зібрав я вас на раду, щоб повідомити: султан турецький Магомет Четвертий заслав нам на Січ з депутацією листа. Писар зараз прочитає його, і ви дізнаєтесь, чого хоче намісник бога на землі, як величає себе султан. Послухайте уважно і самі вирішуйте, що відповісти... […] Писарю, читай!
Писар вийшов з-за столу, розправив сувій пергаменту, почав читати.
Лист турецького султана запорізьким козакам
Я, султан Магомет Четвертий, брат сонця і місяця, онук і намісник божий, володар царств — Македонського, Вавилонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, надзвичайний лицар, ніким не переможений воїн, невідступний оборонець гробу Ісуса Христа, пестун самого бога, надія й утіха мусульман, острах і великий оборонець християн, — наказую вам, запорозькі козаки, з доброї волі піддайтесь мені без суперечки і мене вашими нападами не турбуйте.
Султан турецький Магомет Четвертий.
Могильна тиша, що панувала весь час, поки писар читав листа, тривала якусь хвилину і після того. Потім майдан вибухнув, як вулкан. Небо наче тріснуло, розкололося — із нього упала блискавка й покотився грім! Що скоїлося в Січі!
Натовп — козаки враз порушили стрій — завирував, заклекотів. Зчинився неймовірний галас. Гнівні крики, образлива лайка, погрози сипалися з усіх боків. Ніхто нікого не слухав. А всяк хотів крикнути так, ніби його неодмінно мали почути аж на берегах Босфору.
Та згодом обурення почало переростати в подив, а подив — у веселий сміх.
Перший гучно зареготав старий Метелиця.
— Га-га-га! — заколихався він, тримаючись руками за опасисте черево. — Ну й насмішив, клятий невіра! Ну й утнув, свиняче вухо!.. Га-га-га!
Дід Шевчик аж присів до землі.
— Хи-хи-и-и!.. Ой, братці, дайте ківш горілки, бо не витримаю — удавлюся сміхом!.. Хи-хи-и-и!
— Го-го-го! — заквоктав, мов у діжу, Товкач.
Розгонисто заливався веселий Сікач.
Навкруги ревло, клекотало, вирувало людське море.
Та незабаром невтримний сміх поволі знову почав змінюватись злими вигуками. Звенигора стукнув кулаком по руків'ї шаблі, вигукнув люто:
- Бач, куди загнув, шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Здатися!
— А дулі з маком не хочеш! — підтримав його Сікач.
— Вавілонський ти кухар, александрійський козолуп, вірменська свиня, а не лицар! — посварився величезним кулацюгою Метелиця.
— Кам'янецький кат!
— Подолянський злодіюка!
— Самого гаспида внук і всього світу блазень!
— Свиняча морда!
— Різницька собака!
З усіх боків неслися вигуки, сміх, лайка. Кожен намагався якнайгостріше дошкулити далекому, але такому ненависному султанові. Сірко, весело блискаючи очима, крикнув писареві:
— Пиши! Записуй швидше! Та це ж така відповідь, що султанові від неї аж млосно стане! Ха-ха-ха!.. Бач, а ми думали-гадали, як відповісти!..
Писар схопив біле перо — почав швидко-швидко писати. А звідусіль летіло — з гиком, свистом, уїдливими приказками:
— Македонський колесник!
— Нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт!
— Кобиляча підхвісниця! Га-га-га!
— Хо-хо-хо! Ха-ха-ха! Ге-ге-ге! Хи-хи-хи-и-и! — на всі лади сміялися козаки.
Сірко підняв булаву. Гамір почав стихати. Усе ще здригаючись від сміху, кошовий витер з очей сльози, промовив:
— Спасибі, браття! Оце так відказали! Писарю, записав?
— Записав, батьку!
— Ану, прочитай! Як то воно вийшло по-вченому!
Запорожці знову вибухнули сміхом. А писар встав, заклав перо за вухо. Підняв руку — поволі гамірливий натовп угамувався.
Запорозькі козаки турецькому султанові.
Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар, якщо голою сракою їжака не вб'єш? Не будеш ти, сучий сину, годен синів християнських під собою мати! Твого війська ми не боїмося, землею і водою будемо битися з тобою! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, армянська злодіюка, татарський сагайдак, кам’янецький кат, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницький собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Не будеш ти і свиней християнських пасти. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за це у сраку нас!
**
С ц е н а п е р ш а
Заявление МИД России в связи с антироссийскими проявлениями на Украине
В России глубоко обеспокоены усилением откровенно националистических, антироссийских и русофобских настроений и проявлений на Украине. Речь фактически идет о попытках использования сложных периодов нашей совместной истории для получения сиюминутных политических выгод в угоду сомнительным идеологическим установкам.
Обращает на себя внимание, что радикальные националистические силы в стране чувствуют себя не только вольготно и безнаказанно, но все более активизируют свои провокационные действия. Так, в конце ноября в Запорожье на официальном открытии памятника жертвам голода в СССР 1932–1933 годов в присутствии и при трусливом молчании представителей властных структур Украины руководитель Конгресса украинских националистов некто Тымчина опустился до кощунственных русофобских и антисемитских высказываний.
Не могут не вызвать возмущения непрекращающиеся акты вандализма в отношении памятников советским воинам-освободителям в западных областях Украины – в Червонограде, Дрогобыче, Львове, Ивано-Франковске, других городах.
Реабилитируется организация украинских националистов – украинская повстанческая армия (ОУН–УПА), хотя хорошо известно, что бандитские формирования УПА принимали участие в карательных акциях нацистов. На их совести сотни тысяч казненных граждан – украинцев, русских, евреев, представителей других национальностей.
Не найдены и, похоже, вообще не разыскиваются виновники многочисленных нападений и поджогов Русского культурного центра во Львове и осквернения бюста А.С.Пушкина. Власти на этот счет отделываются лишь пустыми обещаниями.
Кампания по переименованию улиц привела к тому, что улица Лермонтова во Львове переименована в улицу Дудаева, а улице Пушкина присвоено имя генерала Чупринка, который более известен как фашистский прихвостень Р.Шухевич.
Складывается впечатление, что определенные политические силы на Украине намеренно поощряют подобного рода действия и тем самым сознательно идут на обострение российско-украинских отношений, нанося серьезный ущерб чувствам добрососедства и доверия, которые наши братские народы традиционно питают друг к другу.
Все это вызывает искреннее возмущение российской общественности.
Российская сторона рассчитывает, что не только власти, но и интеллигенция Украины, ветераны и молодежь скажут свое веское слово. Пора дать отпор подобным националистическим выходкам.
Со своей стороны хотели бы подчеркнуть, что в России будет неуклонно продолжаться курс на сохранение и развитие украинской культуры, укрепление гуманитарных связей между двумя братскими народами.
С ц е н а д р у г а
Українські дипломати оцінили гумор російського МЗС
Міністерство закордонних справ України з гумором сприйняло заяви МЗС РФ про нагнітання на Україні антиросійських настроїв. Про це, як пише «Українська правда», повідомив у понеділок заступник голови МЗС України Юрій Костенко.
«У наших російських колег за 2 тижні до кінця року накопичився значний творчий потенціал і вони його ще не реалізували», - так український дипломат пояснив публікацію заяви МЗС РФ.
Коментуючи претензії Росії, Костенко відзначив, що українське МЗС уважно вивчило заяву й «з урахуванням думки громадськості, зробить свій виступ у зв'язку з вищевикладеним».
«Ми вивчаємо... і вчені повинні прореагувати, і молодь. Потім МЗС зробить висновки, виходячи з того, як прореагує громадськість» – повідомив він.
Сподіваємося, ця сцена буде не гірша за третю сцену Першої Дії?
Може надіслати знов козацького листа? Тільки вже на іншу адресу?
_____________________________
Примітки.
* Дія Перша – цитата із роману Володимира Малика «Таємний посол»
** Дія Друга – за матеріалами ЗМІ
Відповідь турецькому султану. Частина друга??
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Відповідь турецькому султану. Частина друга??
З ВІКІ
[ред.] Версія 1
Увага! Ненормативна лексика![b]
Зміст цієї статті або розділу може здаватися деяким читачам непристойним або образливим.
Запорізькі козаки турецькому султану!
Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люципера секретар! Який ти в чорта лицар коли голою сракою їжака не вб'єш? Чорт висирає а твоє вiйсько пожирає. Не будеш ти, сукин ти сину, синiв християнських пiд собою мати, твого вiйска ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою, распройоб твою мать.
Вавілонський ти кухар, Македонський колесник, Ієрусалимський бровирник, Олександрійський козолуп, Великого й Малого Єгипту свинар, Армянська свиня, Подолянська злодiюка, Татарський сагайдак, Каменецький кат, і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, самого гаспида онук і нашого хуя крюк. Свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою в'йоб!
Отак тобі козаки відказали плюгавче! Невгоден єсі матері вірних християн! Числа не знаєм бо календаря не маєм, місяць в небі, рік у книзі, а день такий у нас як і у вас, поцілуй за те у сраку нас!..
Пiдписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорізьким
[ред.] Версія 2
Запорожские казаки турецкому султану!
Ти, султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якій ты в черта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чорт высирае, а твое вiйско пожирае. Hе будешь ты, сукiн ты сыну, сынiв христiянських пiд собой маты, твойого вiйска мы не боiмось, землею і водою будем биться з тобою, распроеб твою мать. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Iерусалимський бравирник, Александрiйський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего свiту і пiдсвiту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою въеб. От так тобi запорожці виcказали, плюгавче. Hе будешь ти і свиней христiанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо, мiсяц у небi, год у книзя, а день такий у нас, якиі і у Вас, за це поцелуй в сраку нас!
Пiдписали: Кошевой атаман Иван Сирко зо всiм кошем Запорожськiм.
[ред.] Дивіться також
The Cossack Letter
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%...%B0%D0%BD%D1%83
[ред.] Версія 1
Увага! Ненормативна лексика![b]
Зміст цієї статті або розділу може здаватися деяким читачам непристойним або образливим.
Запорізькі козаки турецькому султану!
Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люципера секретар! Який ти в чорта лицар коли голою сракою їжака не вб'єш? Чорт висирає а твоє вiйсько пожирає. Не будеш ти, сукин ти сину, синiв християнських пiд собою мати, твого вiйска ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою, распройоб твою мать.
Вавілонський ти кухар, Македонський колесник, Ієрусалимський бровирник, Олександрійський козолуп, Великого й Малого Єгипту свинар, Армянська свиня, Подолянська злодiюка, Татарський сагайдак, Каменецький кат, і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, самого гаспида онук і нашого хуя крюк. Свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою в'йоб!
Отак тобі козаки відказали плюгавче! Невгоден єсі матері вірних християн! Числа не знаєм бо календаря не маєм, місяць в небі, рік у книзі, а день такий у нас як і у вас, поцілуй за те у сраку нас!..
Пiдписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорізьким
[ред.] Версія 2
Запорожские казаки турецкому султану!
Ти, султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якій ты в черта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чорт высирае, а твое вiйско пожирае. Hе будешь ты, сукiн ты сыну, сынiв христiянських пiд собой маты, твойого вiйска мы не боiмось, землею і водою будем биться з тобою, распроеб твою мать. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Iерусалимський бравирник, Александрiйський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего свiту і пiдсвiту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою въеб. От так тобi запорожці виcказали, плюгавче. Hе будешь ти і свиней христiанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо, мiсяц у небi, год у книзя, а день такий у нас, якиі і у Вас, за це поцелуй в сраку нас!
Пiдписали: Кошевой атаман Иван Сирко зо всiм кошем Запорожськiм.
[ред.] Дивіться також
The Cossack Letter
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%...%B0%D0%BD%D1%83