Роковини...

[Танка]

30 травня 1872 року народилася Костянтина Іванівна Малицька (померла 17 березня 1947 року; літературні псевдоніми - Віра Лебедова, Чайка Дністрова), українська письменниця, педагог.
Пісня "Чом, чом, земле моя", яку вперше проспівав Дмитро Гнатюк, вважали народною.
Виявляється, слова цієї пісні, сповненої сердечної любові до свого краю, належать галицькій учительці, письменниці Костянтині Малицькій.

[*****]

3 червня 1545 року народився Іван Вишенський - видатний полеміст-сатирик давньої української літератури.

[*****]

5 червня 1895 року народився поет, прозаїк і драматург, найближчий однодумець М. Хвильового Михайло Омелянович Яловий .

[*****]

18 червня 1928 року на Кіровоградщині (хутір Шевченко) в родині селянина народився український письменник, прозаїк, публіцист, критик, автор "Словника давньоукраїнської міфології", член Національної спілки письменників України Сергій Петрович Плачинда.

[Валентин]

18 червня 1928 року на Кіровоградщині (хутір Шевченко) в родині селянина народився український письменник, прозаїк, публіцист, критик, автор "Словника давньоукраїнської міфології", член Національної спілки письменників України Сергій Петрович Плачинда.

Бачив його на установчій конференції ТУМ ("Просвіта"). Він тоді дуже активним був.

[*****]

25 червня 1931 року народився український науковець, філолог, мовознавець-україніст, викладач і славіст Віталій Макарович Русанівський.
[quote]Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, історії української літературної мови, культури мови, правопису, взаємозв'язків української та інших слов'янських мов, автор багатьох досліджень із проблем лексикографії та семантики, методології лінгвістичних досліджень, семасіології, термінології, соціолінгвістики, стилістики.[/quote]

[*****]

2 липня 1825 року народився український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець Володимир Степанович Александров.
Автор оперети «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873), яка була пізніше перероблена Миколою Старицьким. Збирав етнографічний матеріал, опрацював фольклорні мелодії і опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень», казки «Коза-дереза», «Івашечко». Деякі поезії Алексанрова здобули популярність у народі.

[Танка]

4 липня 1958 року народився український поет Ігор Римарук (помер 3 жовтня 2008 року).

[quote]
Сиві гриви зірниць,
вузлувата дорога...
Чую клич: "Озирнись!"
Озиратись - на кого?

Лиш опока золи -
золотими степами,
що всуціль заросли
соляними стовпами.

Під копитом змина
понадземна відплата
і старі письмена,
і нові письменята.

Незатуплений гнів
підтинає коріння.
До комонних огнів
промовляє каміння.[/quote]

[*****]

26 липня 1931 року на Донеччині народилася знакова постать в українському громадсько-політичному і культурно-мистецькому житті другої половини ХХ - початку ХХІ століття - український літературознавець, критик, громадський діяч, Герой України Іван Михайлович Дзюба.
Сьогодні Іван Михайлович – академік-секретар відділення літератури, мови і мистецтвознавства Національної Академії Наук України, редактор журналу "Сучаснiсть", президент Національної асоціації україністів, співголова Головної редакційної колеґії "Енциклопедії сучасної України". Це один з найавторитетніших і поважних діячів української культури.

[Валентин]

26 липня 1931 року на Донеччині народилася знакова постать в українському громадсько-політичному і культурно-мистецькому житті другої половини ХХ - початку ХХІ століття - український літературознавець, критик, громадський діяч, Герой України Іван Михайлович Дзюба.
Сьогодні Іван Михайлович – академік-секретар відділення літератури, мови і мистецтвознавства Національної Академії Наук України, редактор журналу "Сучаснiсть", президент Національної асоціації україністів, співголова Головної редакційної колеґії "Енциклопедії сучасної України". Це один з найавторитетніших і поважних діячів української культури.

Пощастило мені колись, наприкінці 80-х, ще за комуни, познайомитися з Іваном Михайловичем. Потім ще кілька разів бачилися з різних нагод. Маю у своїй бібліотеці його книжку "У всякого своя доля" з автографом. Світла людина, порядна, чесна, добра, уважна. Він мені порадив надіслати свої вірші у журнал "Жовтень" ("Дзвін"), де відділом поезії завідував Іван Іванович Сварник. Там я й дебютував 1988 року. Іван Михайлович похвалив вірші, додав мені впевненості у собі. А дізнався я про Івана Дзюбу від кагебіста Олександра Курюмова, який проводив зі мною "профілактику" і дав почитати брошуру, розраховану на закордонних українців", яка називалася щось на зразок "Що і як відстоює Іван Дзюба". У книжці критикувалася робота пана Івана "Інтернаціоналізм чи русифікація?" З тих цитат, що наводилися у "критиці" та між рядків я вичитав, що існують в україні люди, яким болить те саме, що й мені. Не треба й казати, що про решту свідомих українців-політвязнів інформації тоді було дуже обмаль, про деяких, котрі вийшли з тюрем 88-го, довідувалися вже на установчих конференціях та зїздах "Просвіти", "НРУ" тощо.
Многая літа Івану Михайловичу!