Роковини...

Рекламні оголошення, які безпосередньо стосуються мови, художнього чи публіцистичного слова загалом; пошук словників, художніх творів, наукових праць тощo.

Модератори: Танка, vitaly1, Листопад

Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Роковини...

Повідомлення Танка »

7 листопада 1936 року народився Микола Вінграновський (помер 27 травня 2004 року) - український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист і поет.

[quote]Вже все прощально. Я боюсь.
Боюсь учора і сьогодні.
Боюсь, що сам собі назвусь
Таким, як був, як є, як - годі.

Яке блюзнірство, Боже мій!
Яке блюзнірство захололе!
Будь проклят, о пузата доле,
Тих ситих слів неситий рій.

Народе мій, як добре те,
Що ти у мене є на світі.
Не замело? Не замете.
Була б колиска - будуть діти.


Микола Вінграновський

1965 [/quote]
Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Роковини...

Повідомлення Танка »

7 грудня 1936 року помер Василь Стефаник (народився 14 травня 1871 року) - український письменник, один з найвидатніших новелістів світу.
Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Роковини...

Повідомлення Танка »

12 грудня 1902 року помер Павло Грабовський (нар. 11 вересня 1864 року) - український поет-лірик, публіцист, перекладач.
[quote]Павло Грабовський
До українців

Українці, браття милі,
Відгукніться, де ви є;
Чи живі ще, чи в могилі
Давня слава зогниє?


Чи покраща доля наша,
Мине сором, що вкрива;
Чи до краю спита чаша,—
Рабства чаша вікова?


Гей, докупи, певні діти!
Всіх веде мета одна:
Шлях любові та освіти
Нас навіки поєдна![/quote]



Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Роковини...

Повідомлення Танка »

22 грудня 1833 року народилася Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) - одна з перших жінок-письменниць в українській літературі, спадкоємиця Т.Шевченка, який називав її своєю "донею".
Писала українською, російською, французькою мовами. Перекладач.
[quote]Хто читав українського Марка Вовчка, той, хоч би який запеклий теоретик, напевно, напевно стоятиме під впливом чару й розкішності його чудової мови. При всій простоті й популярності вона дуже багата лексиконом і незрівнянно мелодійна.
Іван Франко
[/quote]
Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Роковини...

Повідомлення Танка »

29 грудня 1926 року помер Райнер Марія Рільке - видатний австрійський поет-символііст.
[quote]"...поезії - не те, як про них думають, не почуття (що приходятьдосить рано), - це досвід. Заради одного вірша треба побачити багато міст, людей та речей, треба збагнути звірів, треба відчути, як літають птахи, й пізнати жест, що ним малі квіти розкриваються вранці. Треба вміти згадати дороги незнаних країв, неждані спіткання й задовго передбачувані розлуки, - ще непізнані дні дитинства..."
Райнер Марія Рільке
[/quote]

Український читач мав змогу ознайомитися з неперевершеною творчістю Рільке у нещодавно виданій видавництвом "Либідь" (Київ) книжціі "Сто поезій" у перекладах визначного українського поета і перекладача Мойсея Фішбейна.
[quote]Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХІХ

Змі́ни у світові – де
змінна хмарина,
вседосконалості жде
днина старинна.

Змінений поступ наспі́в,
більшання гоже
матиме твій первоспів,
з лірою Боже.

Непізнавання страждань,
ані любові, ущерть
повнить оддалена смерть

аж до нестями.
Пісня освячує хлань
понад краями.

Переклад Мойсея Фішбейна
[/quote]
Дмитро
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1402
З нами з: Вів серпня 18, 2009 6:21 pm

Роковини...

Повідомлення Дмитро »

Танка писав:
Суб грудня 29, 2012 10:55 am

Український читач мав змогу ознайомитися з неперевершеною творчістю Рільке у нещодавно виданій видавництвом "Либідь" (Київ) книжціі "Сто поезій" у перекладах визначного українського поета і перекладача Мойсея Фішбейна.

Тут теж є невеличка колекція віршів Райнера Марії Рільке у перекладі Миколи Бажана, Миколи Лукаша, Василя Стуса та ін. Деякі вірші мають кілька варіантів перекладу. Як-от "Осінній день":
Осінній день
(Переклав Михайло Орест)

Час, Господи! Дай літу відійти!
Клади на сонячний годинник тіні
I по долині вітер розпусти.

Звели плодам доспіти в яснім саді;
Дай їм ще два погожі дні і влий
Останній сік, солодкий і густий,
У ягоди важкого винограду.

Безхатній нині — не віднайде хати,
Самотній нині — довго буде ним;
Не спати буде він, листи писати
I неспокійно по саду блукати,
Де листя мчиться натовпом глухим.


Осінній день
(Переклав Микола Бажан)

Мій Боже, час! Вже літо стало ярим.
На сонячний годинник довгу тінь
накинь і вітер простели над яром.

Звели останнім ягодам оцим
ще наливатись, дай їм трохи строку,
щоб геть дозріти, щоб солодкість соку
відтак вином зробилася тяжким.

Хто був бездомний, той не знайде дому,
не збудеться самітник самоти,
не спатиме, читатиме, листи
почне писать чи вийде в парк брести
уздовж алей по листю ворушкому.


Осінній день
(Переклав Василь Стус)

Вже збігло літо. Господи, твори:
тепер затінюй соняшний годинник
і на долини напусти вітри.

Ще подаруй для літа кілька днів,
нехай останній плід іще дозріє
і виповниться соком. Заяріє
останнім хмелем в ярому вині.

Та вже бездомний хати не зведе,
самотній — весь свій вік самотнім буде,
безсонний — слатиме листи між люди
і неспокійно сновигати десь
алеями, де шерех листя всюди.


Осінній день
(Переклав Мойсей Фішбейн)

Час, Боже. Безмір літньої пори.
Кинь горню тінь на сонячний годинник,
понад полями вивільни вітри.

Звели плодам зливатися в одно,
дай цим плодам ще дві спекотні днини,
дай стиглости, солодкі крапелини
дай обернути на важке вино.

Бездомний вже не матиме житла.
Самотній завше буде в самотині,
писатиме листи свої осінні,
брестиме там, де жовта кушпела
оповила алеї безгомінні.


Осінній день
(Переклав Ігор Андрущенко)

Вже, Боже, час. Бо літа вщерть було.
Тінь поклади на сонячний годинник.
Хай котить вітерець над нивами тепло!

З два дні лиши: нехай дойдуть плоди,
що не достигли до призначеного строку, –
і у вино важке їх золотого соку
останню краплю бережно зціди.

Хто не замешкав десь, не матиме й кутка.
Самотньому ж залишиться отрута
нічниць тяжких і дні мов пута,
і поведе його теплом свого листка
в осінній день алея призабута.


Осінній день
(Переклав Михайло Москаленко)

Час, Боже! Йде велике Літо в путь.
Окрий же тінню сонячний годинник,
І хай вітри твої на доли дмуть.

Звели останнім кетягам одно:
Дозріти. Довшого вділи їм строку
Для стиглості, щоб солодощі соку
Перебродили на важке вино.

Бездомному вже дому не знайти.
Самотній — самоти вже не здолає,
Не спатиме, читатиме, листи
Писатиме чи вийде в парк брести
Алеями, де листя опадає.
Зима
Студент досвідчений
Повідомлень: 125
З нами з: Пон січня 04, 2010 10:46 pm

Роковини...

Повідомлення Зима »

Два дні назад українці святкували день народження українського поета
Володимира Михайловича Сосюри, а сьогодні день його світлої пам'яті.

І знову дні руді та бурі,
Такі щасливі та сумні!..
Ми не обернемо на бурі
Свої ридання і пісні.

Невже не згине доля клята,
Щоб не казали вже про нас,
Що ми наївні, як телята,
У цей важкий грозовий час?

Невже не можна, мій народе,
Усім сказать, що ти є ти,
Що страшно нам на тихі води
Через кістки твої іти...

*****

,..Любіть Україну - у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну...




Сьогодні день народження великого сина українського народу Василя Симоненка.

Люди прекрасні
Земля - мов казка.
Кращого сонця ніде нема.
Загруз я по серце
У землю в'язко.
Вона мене цупко трима.
І хочеться бути дужим,
І хочеться так любить,
Щоб навіть каміння байдуже
Захотіло ожити
І жить!
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
- Їх на землі не було...

Він знаходив такі сердечні слова для своїх віршів, що деякі стали любимими в народі піснями...

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синові гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні.
Лоскотали крилами і рожевим пір'ям,
Лоскотали марево золотим сузір'ям...
IgorKo
Коректор пильний
Повідомлень: 202
З нами з: П'ят червня 18, 2010 8:59 pm

Роковини...

Повідомлення IgorKo »

Агата́нгел Юхи́мович Кри́мський або Агафа́нгел Юхи́мович Кри́мський (15 січня 1871 — 25 січня 1942)
український історик, письменник і перекладач кримськотатарського походження, один з організаторів Академії Наук України (1918). Літературний псевдонім А. Хванько.

Велику увагу приділяв дослідженню історії української мови і літератури, фольклору, етнографії. Кримський — автор праць:
«Українська граматика» (2 тт., 1907-08),
«Нариси з історії української мови» (1922, у співавторстві з О. Шахматовим)
«Звенигородщина. Шевченкова батьківщин з погляду етнографічного та діалектологічного»
Редактор першого тому «Академічного словника» (1924).

Агатангел Юхимович Кримський вважається одним з найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної науки.

Джерело
http://uk.wikipedia.org/
Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Роковини...

Повідомлення Танка »

30 січня 1930 року народився Володимир Зіновійович Нестайко, письменник, класик сучасної української дитячої літератури.
Автор трилогії «Тореадори з Васюківки» («Пригоди Робінзона Кукурузо» [1964], «Незнайомець з 13-ї квартири» [1966], «Таємниця трьох невідомих» [1970]), трилогії "В країні сонячних зайчиків" і ще багатьох повістей і оповідань для дітей.

Основна тематика творів В. Нестайка — життя школярів, формування духовного світу дітей. Всеволод Зіновійович говорив, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна, тому й став він дитячим письменником, щоб у творах повертатись у дитинство, догратись, досміятись...


Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Роковини...

Повідомлення Танка »

6 лютого 1985 року померла Наталя Забіла, українська письменниця, поетеса.

Наталя Львівна Забіла народилася 5 березня 1903 р. в місті Санкт-Петербурзі (тоді — Петербург) у дворянській родині. Її батько був сином академіка-скульптора П.П. Забіли та троюрідним племінником українського поета, друга Т. Шевченка Віктора Забіли. Батькова рідна тітка була дружиною російського художника М.М. Ге.

Творчий доробок Наталі Забіли характеризується різноманітністю тем і жанрів. Не випадково український поет Валентин Бичко назвав її творчість «материнською піснею, цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою».

У 1972 р. за фантастичну п’єсу «Перший крок» та драматичну поему «Троянові діти» Наталя Забіла першою в Україні була удостоєна премії ім. Лесі Українки.

У творчому доробку письменниці є чимало перекладів: переспів «Слова о полку Ігоревім», казки О. Пушкіна, вірші М. Некрасова, М. Лермонтова, К. Чуковського, С. Маршака, С. Михалкова та інших поетів.

Своє вагоме слово сказала Наталя Забіла і в поетичній публіцистиці для дітей, і в теоретичних розвідках з проблем дитячої літератури. Довгий час вона очолювала Харківську письменницьку організацію, редагувала популярний дитячий журнал «Барвінок», багато років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України.
Відповісти