Паска

[Selyd]

Христос воскрес!
1. На Сході до Паски готували крашанки. Розписування писанок не поширене.
Говорили тільки Паска, не Пасха.
2. Паску називали паскою і ніколи . Що воно за таке?
3. Чув, що лемки кажуть про писанку класти знаки. Крім сакральних знаків для писанок нічого не підходить.
4. Писанками і пасками опікуються тільки жінки. Сам стикався з негативною щодо мене реакцією на недоречне запитання про барвники. Отже, для мужчин це - табу!
5. Знав давно, що господиня виставляла чоловіків з хати, коли робила паску. Але у Докії Гуменної надибав уточнення - господиня знімала одяг і тільки тоді робила паску. Сакральне дійство!
Воістину воскрес!

[Танка]

Але у Докії Гуменної надибав уточнення - господиня знімала одяг і тільки тоді робила паску. Сакральне дійство!

Ось цей уривок з новели Докії Гуменної "Кутя"

– А от я завжди задумувалася, – чому це на Великдень ми ритуально їмо бабу?
– А ще й як урочисто її виготовляють! – підхопила Лада. – Пекти великодню бабу
– це велике таїнство, священне дійство, найбільша в році урочистість для господині. Це – сам по собі релігійний акт! Господиня на цей час виганяє всіх із хати, скидає з себе всю одежу й священнодіє гола.
– Чому – гола? – хором перепитали вчительки.
– Та хіба ж ви не знаєте? – Лада забула, що зійшлося тут три покоління. Вона –
найстарша, ще в Україні зформувалася. Рита й Дана вже тут доростали, а Гаїна – зовсім молоденька, недавно сама скінчила Школу Українознавства, тепер у коледжі, захоплена хореографією і вчить малечу гаївок, тих, що сама тут навчилася. Згадавши це, Лада почала вияснювати молодшим колеґам.
– Всі священні дії наших прабабунь пов’язані з її голим тілом, бо то саме воно
наснажене могутньою надприродною, магічною силою. Така то вже була віра. Одежа тільки заважала. От, чарує господиня, щоб у неї все в городі добре росло. Вона оббігає вночі грядки гола. А от збирає вона лічниче зілля. Не буде мати воно сили, якщо та жінка збирала його одягнена. По тому, як удається великоднє печиво, вже ворожать, який буде врожай, а значить – екзистенція родини. В тому й суть її голої священнодії при печенні пасок...
– Але чому саме така назва: баба? Могло ж бути й «калач», і «паляниця»? – все
таки допитується Дана.
– Ах, Боже мій, та це ж споконвічна назва! Це ж той магічний світ, де в полі
живуть житні баби, колоски-діви, хлібні діви. Зерно – це перевтілення предкині. З великодньої баби навіть кришки мають магічну силу. Ці свячені кришки, разом із лушпинням свячених крашанок та кісточками свяченого поросяти, закопують у полі. На врожай...

[Валентин]

– це велике таїнство, священне дійство, найбільша в році урочистість для господині. Це – сам по собі релігійний акт! Господиня на цей час виганяє всіх із хати, скидає з себе всю одежу й священнодіє гола.
– Чому – гола? – хором перепитали вчительки.

І я спитаю: де пані таке могла бачити чи про таке чути? У яких сторіччях таке було в Україні? Як на мене, то це її запалена нестримна фантазія. Я бачив не раз і не двічі, як місили тісто на паски і як їх пекли. Роздягалися не до гола і роздягалися тому, що вимісити тісто на паску - то важка фізична робота, під час якої жінка "вся в росі". Тим паче, що для сходження тіста треба тепло і щоб не було протягів, а тому піч добряче протоплена, вікна і двері зачинені. Вважається також, що для сходження тіста шкідливі крики, стукіт, торгання дверима тощо. Саме тому дітей і сторонніх виганяли з хати, а не тому, що баба чи жінка роздягалася "як до розсолу". Що ж до бабки - то вони бували різними і буденними: сирна бабка, бабка з локшини тощо. Діти у пісочниці роблять бабки і пасочки. Чому бабка - не знаю. Та й ніхто не знає. Модна фантазувати. А можна вивчити етимологію. Хто подасть етимологію бабки?
Тут про інші бабки, але теж цікаво. http://hauptpostamt.blogspot.com/2008/11/blog-post_07.html

http://poiskslov.com/word/%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B0/
Тут баб багато, але все московки.

http://enc-dic.com/thief/Babka-84.html - тут злодійський жаргон

http://www.surbor.su/glossslovo.php?char=%C1 - тут якісь фантазії

[Танка]

Що ж до бабки - то вони бували різними і буденними: сирна бабка, бабка з локшини тощо. Діти у пісочниці роблять бабки і пасочки. Чому бабка - не знаю. Та й ніхто не знає. Модна фантазувати. А можна вивчити етимологію. Хто подасть етимологію бабки?

Дивно, що у "Етимологічному словникові" Мельничука є статті для певної кількості значень слова , а от для , про яку пише п.Валентин, немає нічого.
Може, від польського bab- - "надуватись, розбухати"?

[Валентин]

http://onlineslovari.com/bolshoy_slovar_ru.../page/babka.697 - скільки того всього, а потрібного нема

[Валентин]

Дивно, що у "Етимологічному словникові" Мельничука є статті для певної кількості значень слова бабка, а от для бабки, про яку пише п.Валентин, немає нічого.
Може, від польського bab- - "надуватись, розбухати"?

А чи не заведе нас етимологія до тюрків? У них БАБА - наш дід. Цікаво у грузинів: баба - дід; деда - мама; мама - тато; тата - баба.

Загадкова етимологія слова дід і баба. Так, ще в єгипетській міфології морфема ба- виступає одним із ел…ментів, що складають людс…ку сутніст…, її душу, життєву силу, яка продовжує існувати й після смерті людини. Морфема Ді в к…тайс…кому, древн…оіндійському пис…мі означала "першопредок", "повелитель". Уже в ХYІ – ХYІІІ ст. слова набули різнопланових семантичних відтінків.
До слова "баба" у словнику української мови пропонуються такі значення: мати батька або матері; стара за віком жінка, взагалі жінка; зн…важливо: слабкий н…рішучий чоловік; жінка, що приймає пологи; баба-ворожка, зла чарівниця; важка підвісна довбня; рід печива з пшеничного борошна; сорт груш і слив.
У художніх творах знаходимо спіл…нокор…неві слова від слова "баба": бабкуватий - зморшкуватий, бабити - бути повитухою, бабитися - виявляти н…рішучіст…, бабякь - ледащо, бабинець - місце в церкві, де стоят… жінки, розбабка - ворожка, бабизна, бабівщина - спадщина по бабі, бабниця - посудина, в якій випікається хліб, бабіти - ставати схожим на бабу.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=444286

Дивно, що у "Етимологічному словникові" Мельничука є статті для певної кількості значень слова , а от для , про яку пише п.Валентин, немає нічого.
Може, від польського bab- - "надуватись, розбухати"?

Може: бо ж маємо бубнявіти - бруньки набубнявіли.

[Танка]

Тут є спроба пояснити походження слів , .

[Танка]

Григорій Аркушин "Словник західнополіськиїх говірок":
[quote]БАБКА [бапка] -и, ж.кулін. 1. Запіканка з сиру, 463; 2. дерун, 109, 307; 3. Те саме, що БАБА*3, 23,224; 4. Тістечко, 144; 5. Корж із гречаної муки, 326.

БАБА*3 [баба], -и, ж. кулін. терта картопля, розлита на деко і спечена в печі. Бабу треба спечи, 496.[/quote]

463 - Череваха Маневицького району Волинської області
109 - Деревок Любешівського раойну Волинської області
307 - Оріхово Ратнівського району Волинської області
23 - Боровно Камінь-Каширського району Волинської області
224 - Лаврів Луцького району Волинської області
144 - Заболоття Ратнівського району Волинської області
326 - Підманево Шацького району Волинської області
496 - Ополь Іванівського району Брестської області, Республіки Білорусь

[Дмитро]

Версій походження баби, бабки як виробу з тіста справді дуже багато. Наведу ще статтю з Етимологічного словника білоруської мови:

[attachmentid=367]