На Заході вже давно виловлюють плагіатників методично. Спеціальні програми дозволяють визначити не лише один в один скопійовані тексти та уривки з них, а й "творчо опрацьовані" дослідження колег. Та й викладачі пильнують... Коли науковець знає, що навіть якщо він і захистить чужу працю як свою, це не є гарантією, що за кілька років нікому не спаде на думку застосувати публічний порівняльний аналіз до проффесорського портфоліо, то принаймні подумає, чи варто це робити.
Зрозуміло, що перевантажений викладач може виглядати лохом одразу ж після того, як поставить позитивну оцінку за плагіат, але ж кожен матиме нагоду звернутися до наукової роботи пізніше, і хто тоді буде лохом?
Ну, але ж це не про нас. Що дав публічний аналіз, скажімо, наукового доробку пана Литвина? От з кого приклад брати...
Що таке відповідальність?
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Що таке відповідальність?
Черепаха писав: ↑Сер квітня 21, 2010 7:18 amНа Заході вже давно виловлюють плагіатників методично. Спеціальні програми дозволяють визначити не лише один в один скопійовані тексти та уривки з них, а й "творчо опрацьовані" дослідження колег.
<...>
Ну, але ж це не про нас. Що дав публічний аналіз, скажімо, наукового доробку пана Литвина? От з кого приклад брати...
У нас є ще одна проблема. Трапляється, що поважні науковці свідомо беруть у співавтори бездарних, але грошовитих, які оплачують їхні "спільні" публікації, спонсорують якісь дослідження, проведення конференцій і т. п. Причому багато хто з цих людей справді не має з того власних матеріальних вигод, але оскільки не може дочекатися допомоги на розвиток певних наукових проектів від держави, то діє саме таким чином.
Що таке відповідальність?
помогите написать сочинение Твардовского "Васлий Теркин".
Що таке відповідальність?
З моїх спостережень (на щастя, це не про моїх дітей, але все-таки дуже прикро):
Учениця пише так звану творчу роботу про Мазепу. Творча робота – це повідомлення певного об’єму, ілюстроване власними малюнками, картинками. Спостерігаю, як це робиться: з мережі скачано і роздруковано кілька картинок, з енциклопедії (російської) останніх років випуску „перекатано” текст без будь-якого коригування чи бодай якого опрацювання. Все.
Кажу
- розумієш, ти пишеш про цю людину словами, в яких на цю особистість та історичні події висловлено ставлення, погляд іншої держави, і це не збігається з тим, що написано у підручнику? Припускаю, що ти можеш мати іншу, ніж у підручнику, точку зору, але для того треба мати великий багаж знань, вміти все те аргументувати, доводити. І у будь-якому разі треба багато читати...
Учениця:
- Немає різниці, все одно ніхто це не буде читати.
Наступного дня доповідає про отримані 12 балів за творчу роботу з гордим виглядом та впевненістю, що і надалі не варто марнувати час на читання – все можна нашвидкоруч „передрати” і мати при цьому високий бал.
Принагідно у розмові з вчителем кажу про це. Дарма, бо вчитель пояснює, що інші взагалі нічого не хочуть робити. Чи потрібна така обов’язкова середня освіта? І вища, що теж стала майже обов’язковою? /unknw.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unknw:" border="0" alt="unknw.gif" />
Учениця пише так звану творчу роботу про Мазепу. Творча робота – це повідомлення певного об’єму, ілюстроване власними малюнками, картинками. Спостерігаю, як це робиться: з мережі скачано і роздруковано кілька картинок, з енциклопедії (російської) останніх років випуску „перекатано” текст без будь-якого коригування чи бодай якого опрацювання. Все.
Кажу
- розумієш, ти пишеш про цю людину словами, в яких на цю особистість та історичні події висловлено ставлення, погляд іншої держави, і це не збігається з тим, що написано у підручнику? Припускаю, що ти можеш мати іншу, ніж у підручнику, точку зору, але для того треба мати великий багаж знань, вміти все те аргументувати, доводити. І у будь-якому разі треба багато читати...
Учениця:
- Немає різниці, все одно ніхто це не буде читати.
Наступного дня доповідає про отримані 12 балів за творчу роботу з гордим виглядом та впевненістю, що і надалі не варто марнувати час на читання – все можна нашвидкоруч „передрати” і мати при цьому високий бал.
Принагідно у розмові з вчителем кажу про це. Дарма, бо вчитель пояснює, що інші взагалі нічого не хочуть робити. Чи потрібна така обов’язкова середня освіта? І вища, що теж стала майже обов’язковою? /unknw.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unknw:" border="0" alt="unknw.gif" />
Що таке відповідальність?
Еге, особливо вища...
У нас нині головне - втрапити у чергу на здобуття диплома (себто правдами чи неправдами вступити до вишу), і його (диплома) отримання майже гарантоване. Надто ж на платній формі навчання...
Ще років кілька тому ми з колегою запитали у знайомого американця, викладача місцевого університету: "Чим українські студенти відрізняються від американських?".
У відповідь почули: "Гарні студенти - нічим. А поганих студентів у США просто немає - їх відраховують".
Не знаю, можливо, це дещо ідеалізовано, бо, мабуть, і в них бувають винятки. Однак у нас винятки давно стали нормою. /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":sad:" border="0" alt="sad.gif" />
Що таке відповідальність?
Слідком за Гостем переглянув цю тему.
1989 року в першому семестрі був на підвищенні кваліфікації в Москві. Купив серпневу нікарагуанську газету
"Barricada" і там прочитав про те, що 27 серпня о 10 годині біля головного корпусу політехнічного університету
(адреса) чекають на абітурієнтів, які пройшли заочне тестування і направляються на навчання в іноземних вузах - провінція, прізвище ... Картинка відповідальноісті.
Ніхто не списав, батьки не зробили за них роботи, вчителі не диктували переписування. І стало прикро за нашу практику.
З власного досвіду. Видав чотири курсові роботи з математики. Приходять
- В інтернеті ми нічого не знайшли.
- Я сказав, що хочу розробити ці теми з вами, а не зібрати з джерел та інтернету. Не шукайте там!
Українську знали погано і принесли після Рути, отримали чортулаїв, обідились, насупились.
- Он другі ставлять 5 за ніщо.
За дипломними темами прийшли до мене.
- Чого прийшли, я ж вас мордував.
- Хочемо писати дипломні тільки з Вами.
Кого зустрічав згодом, працюють за спеціальністю.
Підтримую ту думку, що в повідомленнях колег - Слід вчити працювати з матеріалом, щоб можна було студентові радіти з особистого успіху.
На горе дуже багато колег практикують тезу - Вони прийшли вчитися, а я буду контролювати.
1989 року в першому семестрі був на підвищенні кваліфікації в Москві. Купив серпневу нікарагуанську газету
"Barricada" і там прочитав про те, що 27 серпня о 10 годині біля головного корпусу політехнічного університету
(адреса) чекають на абітурієнтів, які пройшли заочне тестування і направляються на навчання в іноземних вузах - провінція, прізвище ... Картинка відповідальноісті.
Ніхто не списав, батьки не зробили за них роботи, вчителі не диктували переписування. І стало прикро за нашу практику.
З власного досвіду. Видав чотири курсові роботи з математики. Приходять
- В інтернеті ми нічого не знайшли.
- Я сказав, що хочу розробити ці теми з вами, а не зібрати з джерел та інтернету. Не шукайте там!
Українську знали погано і принесли після Рути, отримали чортулаїв, обідились, насупились.
- Он другі ставлять 5 за ніщо.
За дипломними темами прийшли до мене.
- Чого прийшли, я ж вас мордував.
- Хочемо писати дипломні тільки з Вами.
Кого зустрічав згодом, працюють за спеціальністю.
Підтримую ту думку, що в повідомленнях колег - Слід вчити працювати з матеріалом, щоб можна було студентові радіти з особистого успіху.
На горе дуже багато колег практикують тезу - Вони прийшли вчитися, а я буду контролювати.