Щуняти

[Завада]

ЩУВАТЬ
"увещевать, уговаривать", вологодск., владим., перм. (Даль), вятск. (Васн.), яросл. (Волоцкий), щунять "стыдить, упрекать", щунить, щунуть – то же1, вятск., арханг. (Подв.), олонецк. (Кулик.), шунатель "миссионер", астрах. (РФВ 63, 133), ущунно "правильно", калужск. (РФВ 49, 335), ...

Не знайшов в українських словниках.

[Selyd]

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Щуня́ти, -ня́ю (кого) – травить, натравливать (собаками). [8]
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Щуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Травить. Литин. у. [12]

Словники наводять тлумачення, але ніколи не чув. Треба спитита собашників.

[Завада]

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Щуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Травить. Литин. у. [12]

Дякую. Словник Грінченка в мене є, але не зазирнув туди: забув, що пошуковики ігнорують цей словник.
А Ви на якому сайті знайшли?

[Мавка]

А Ви на якому сайті знайшли?

Ось тут.

[Завада]

Ось тут.

І там не шукав: гадав, що Ґуґл може знайти там всі слова. Виявляється, ні. /shok.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":shok:" border="0" alt="shok.gif" />

[Завада]

Даруйте за офтоп. А зараз Ґуґл знаходить. Чому7

[Selyd]

Тримаю в руках словник Р-У Іваницького та Шумлянського.
Там ЩУНЯТЬ - стор. 520.

[Savo]

Цитата(Завада @ 22.11.2011, 11:02) *

Даруйте за офтоп. А зараз Ґуґл знаходить. Чому7

Очевидно, не шукає слова з наголосом.

А якщо поставити (щуня́ть), знаходить.

[Завада]

Очевидно, не шукає слова з наголосом.

А якщо поставити (щуня́ть), знаходить.

Тут ще щось. Запит під словом "ні" - "травить натравливать собаками" site:http://r2u.org.ua/

Пошук | Російсько-українські словники
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський). Щуня́ти, -ня́ю (кого) – травить, натравливать (собаками). [8]. Словарь української мови 1909р. ...
r2u.org.ua/s?w=щуняти&scope=all&dicts=all...

Копіюю запит. Зараз:
Не найдено ни одного документа, соответствующего запросу "травить натравливать собаками" site:http://r2u.org.ua/.

/blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" />

[Selyd]

Глянув призвіще ШУНЬКО - той, хто картав, сварив тощо.
Є і багато. Там трактують і походження від Саня, Санька,
Саша, Сашура, Сашуха, Шура, Шуня. Сумнівно.
Приймаючи до уваги те, що старі люди добряче знали
лексичний запас української і ним аетивно користувалися,
призвіще походить від ШУНЯТИ. Хороша риса, щоб
виокремити людину серед інших.