Щ

[Олесь Мартиненко]

Трохи офтопік для цього форуму, але не знайшов ліпшого місця.

Наша абетка - така абетка, що не має буквеного втілення з зо-пів-тузіня звуків нашої мови. Звуки "дз" та "дж" - вже не одну лисину проїли, мабуть.

Але от при цьому маємо нерозв'язний парадокс - абетка містить літеру на позначення чогось, що не має звукового еквіваленту в українській мові. Позначення маємо, а звуку - ні.

Це ота сама літера "Щ", винесена в тему. Українська мова щільового звуку, що позначався би такою літерою не має. В українській мові на цьому місці вимовляються два приголосні звуки - "шч". Але при цьому з якогось біса літеру маємо.

Хтось має пояснення - навіщо? Особливо якщо зважати на ті обставини, з яких я почав цей допис?