Шукаючи відповіді на попередню загадку, натрапив на два відмінювані іменники. Один — середнього роду, а другий — жіночого роду. Вони є омографами в називному відмінку однини. Що ж це за слова?
Шукаючи відповіді на попередню загадку, натрапив на два відмінювані іменники. Один — середнього роду, а другий — жіночого роду. Вони є омографами в називному відмінку однини. Що ж це за слова?
Шукаючи відповіді на попередню загадку, натрапив на два відмінювані іменники. Один — середнього роду, а другий — жіночого роду. Вони є омографами в називному відмінку однини. Що ж це за слова?
Ще одна пара слів: ТУРЧА див. турченя. ТУРЧА, -і, ж. Те саме, що плавушник.
Евріка! Ще ОНУЧА див. внуча. ОНУЧА, -і, ж. 1. Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). 2. розм. Шматок старої, брудної тканини; ганчірка.
Браво, пані Танко і пані Родзинко! Браво!!! /hi.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":hi:" border="0" alt="hi.gif" /> Як бачимо, до загадок такого типу серед невичерпних скарбів української мови завжди можна знайти кілька відгадок.
А цей варіант заслуговує на особливу подяку, бо тут ідеться вже не про омографи, а про омоформи, тобто слова, що не лише пишуться, а й вимовляються однаково. Щиро дякую Вам, пані Танко, за ці іменники!
А відгадочка яка, пане Дмитре? Скажіть-но, бо мучить! [quote]ОНУЧА див. внуча. ОНУЧА, -і, ж. 1. Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). 2. розм. Шматок старої, брудної тканини; ганчірка.[/quote] Ну, а це − просто бомба!
А відгадочка яка, пане Дмитре? Скажіть-но, бо мучить!
Ви ж її вже знаєте. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> Я мав на увазі саме Ваш варіант. Однак усі наведені відповіді цілком слушні.
Чому ж побоялися? Бачите ж – я не боюся визнати власної неуважності. Та й указувати на вашу, коли трапляється, не дуже страшно. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> Флуд припиняємо!