нав'язаний
НАВ'ЯЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нав'язати1. Білі обшивані рукава випадали з темної корсетки, мов пучок квіток, нав'язаний на руки (Мирний, III, 1954, 179); Таким чином, війна, нав'язана нам білогвардійцями і імперіалістами, була ліквідована (Ленін, 31, 1951, 437); // у знач. прикм. Хлопці жнуть жито.. Озираються, все лічать нав'язані снопи (Вас., II, 1959, 165); Рубай мечем потвору капіталу! Стрічай вогнем нав'язану війну! (Гончар, Вибр., 1959, 106).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нав'язаний | нав'язана | нав'язане | нав'язані |
Родовий | нав'язаного | нав'язаної | нав'язаного | нав'язаних |
Давальний | нав'язаному | нав'язаній | нав'язаному | нав'язаним |
Знахідний | нав'язаний, нав'язаного | нав'язану | нав'язане | нав'язані, нав'язаних |
Орудний | нав'язаним | нав'язаною | нав'язаним | нав'язаними |
Місцевий | на/у нав'язаному, нав'язанім | на/у нав'язаній | на/у нав'язаному, нав'язанім | на/у нав'язаних |