бенчмаркінг
БЕНЧМАРКІНГ, -а, ч. Метод використання чужого досвіду, передових досягнень кращих компаній, підрозділів власної компанії, окремих фахівців для підвищення ефективності роботи, виробництва, удосконалювання бізнес-процесів; заснований на аналізі конкретних результатів та їх використанні у власній діяльності. <> Конкурентний бенчмаркінг – порівняння своєї продукції, бізнес-процесів з аналогами прямих конкурентів. Функціональний бенчмаркінг – порівняння ефективності окремих функцій (наприклад, логістики, керування персоналом) компаній однієї галузі, не обов'язково прямих конкурентів. Загальний бенчмаркінг – аналіз і сприйняття передового досвіду компаній, що діють в інших галузях. Внутрішній бенчмаркінг – порівняння ефективності роботи різних підрозділів однієї організації й сприйняття, впровадження кращих прийомів роботи, бізнес-процесів.