броккізм
БРОККІЗМ, -у, ч. Біологічне вчення про нібито заздалегідь визначену тривалість існування родів і видів організмів – рослин і тварин; це вчення на початку 19го ст. створив італійський палеонтолог Джованні Броккі, який стверджував, що види і роди рослин та тварин в процесі свого історичного розвитку «зношуються», старіють і вмирають, аналогічно до окремих особин; сучасні досягнення біології у вивченні єдності розвитку організмів і середовища спростовують броккізм.