благовіщення
БЛАГОВІЩЕННЯ, я, с. Одно з християнських свят. На благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто (Коцюб., II, 1955, 337).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Благовіщення | Благовіщення |
Родовий | Благовіщення | Благовіщень |
Давальний | Благовіщенню | Благовіщенням |
Знахідний | Благовіщення | Благовіщення |
Орудний | Благовіщенням | Благовіщеннями |
Місцевий | на/у Благовіщенні | на/у Благовіщеннях |
Кличний | Благовіщення | Благовіщення |