відома
ВІДОМА: Без відома - не повідомивши кого треба, не взявши дозволу. Моя жінка, твоя мати, Без відома мого Посилає на оріхи Тобі золотого (Рудан., Тв., 1956, 143); Брати (взяти) до відома - усвідомлювати, брати до уваги; Доводити (довести) до відома чийого - повідомляти кого-небудь про щось. [Диякон:] Я маю щось довести, володарю, до твого відома зовсім зокрема (Л. Укр., II, 1951, 411); З відома - з чиєї-небудь згоди, дозволу.
відомий
ВІДОМИЙ, а, е. 1. Про якого знають; знайомий. Татари злазили вгору добре відомою їм стежкою (Копюб., І, 1955, 399); Відомий нам і величезний інтерес до народної творчості, що його виявляв Ленін (Рильський, III, 1956, 69); // Якого добре знають з певного боку. Вештаючись раз по раз по ярмарках, промислуючи [промишляючи] полотнами, став Чіпка відомий на цілий повіт (Мирний, II, 1954, 264); Її [чутку] принесла баба Параска Гришиха.., відома на все село брехуха (Н.-Лев., II, 1956, 336).
Відома річ - уживається як вставне словосполучення в значенні відомо, звичайно. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Вовчок, VI, 1956, 267).
2. Якого знає багато людей, який користується популярністю, славою; знаменитий, славетний. Ще кінчаючи свою науку в Віденському університеті у відомого вченого професора Ягича, Франко почав готуватися де професури (Коцюб., ІІІ, 1956, 35); Керував студією відомий письменник (Донч., V, 1957, 354).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відомий | відома | відоме | відомі |
Родовий | відомого | відомої | відомого | відомих |
Давальний | відомому | відомій | відомому | відомим |
Знахідний | відомий, відомого | відому | відоме | відомі, відомих |
Орудний | відомим | відомою | відомим | відомими |
Місцевий | на/у відомому, відомім | на/у відомій | на/у відомому, відомім | на/у відомих |