великогорка
ВЕЛИКОГОРКА, -и, ж. Гречана крупа дрібного помелу, круглообкачана, на відміну від натуральної, ребристої ядриці; була штучно створена наприкінці 18-го ст. для подачі до великосвітського столу польських магнатів; проте за смаком вона сильно поступалася ядриці й була позбавлена її поживних властивостей, тому що разом з оболонкою крупи знімався й властивий їй вітамін Р.