вершки
ВЕРШКИ, ів, мн. (рідше одн. вершок, шка, ч. ). 1. Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. Зо всіх гладишок чисто було вершки поз'їдаю, наче той кіт. (Барв., Опов.., 1902, 356).
2. перен. Найкраща частина чогось. Хитра ота заморська машина-віялка: одвійки залишає в Кураєвому, а вершки жене кудись, далеко, у свої загребущі краї (Гончар, Таврія.., 1957, 150); // заст., ірон. Найвпливовіша частина суспільства. Повернувшись у рідне містечко з закордонним дипломом, він вважався "персона грата" серед вершків місцевого суспільства (Вільде, Сестри.., 1958, 50).
вершка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вершка | вершки |
Родовий | вершки | вершок |
Давальний | вершці | вершкам |
Знахідний | вершку | вершки |
Орудний | вершкою | вершками |
Місцевий | на/у вершці | на/у вершках |
Кличний | вершко | вершки |
вершок
ВЕРШОК, шка, ч. 1. Зменш. до верх 1, 5. Немов живе золото, грає по вершках дерев сонячне проміння (Коб., Вибр., 1949, 291); Кріпость розташували на самому вершку високої стрімкої гори (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 455); Понадівали на підголені голови шапки козацькі з решетилівських смушків, то з червоними.., то з синіми вершками (Кв.-Осн., II, 1956, 19).
3. заст. Міра довжини, що дорівнює 4,4 см і застосовувалася в Росії і на Україні до запровадження метричної системи мір. Павлик плив поряд, не здаючи жодного вершка (Донч., VI, 1957, 90); Черниш перепочивав, оглядаючи в той час скелю над собою і старанно вивчаючи її вершок за вершком (Гончар, І, 1954, 90).
@ Від горшка - два (три) вершка - про дитину або дорослу людину низького росту. - Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка - два вершка, - продовжував знущатися Маслюк (Багмут, Щасл. день.., 1951, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вершок | вершки |
Родовий | вершка | вершків |
Давальний | вершкові, вершку | вершкам |
Знахідний | вершок | вершки |
Орудний | вершком | вершками |
Місцевий | на/у вершку | на/у вершках |
Кличний | вершку | вершки |