веснянки
ВЕСНЯНКИ, нок, мн. (одн. веснянка, и, ж .). Дрібні жовтувато-бурі або коричнюваті пігментні плями на шкірі (перев. обличчя) деяких людей, що особливо помітними стають навесні; ластовиння. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки (Номис, 1864, № 266); Веснянки на щоках і на носі, мокрі від сліз, видавалися ще яскравішими (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 59).
веснянка
ВЕСНЯНКА1, и, ж. 1. Хорова народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай і т. ін. Заспіває.. З дівчатами на вигоні - Гриця та веснянку (Шевч., І, 1951, 25); Здалека заносилися дівочі голоси - співали веснянку (Вовчок, І, 1955, 348); Вечорами дівчата співають веснянок (Ю. Янов., І, 1954, 259).
2. Народна назва пташок, що прилітають ранньою весною. Веснянкою він, як і всі наші птахолови, називає весняних пташок, що перші приносять нам з далеких теплих країв свою нову пісню (Коп., Як вони.., 1948, 6).
ВЕСНЯНКА2 див. веснянки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | веснянка | веснянки |
Родовий | веснянки | веснянок |
Давальний | веснянці | веснянкам |
Знахідний | веснянку | веснянки, веснянок |
Орудний | веснянкою | веснянками |
Місцевий | на/у веснянці | на/у веснянках |
Кличний | веснянко | веснянки |