гіляки
ГІЛЯКИ, ів, мн. (одн. гіляк, а, ч.; гілячка, и, ж. ), заст. Народність, що живе на Сахаліні та в нижній течії річки Амуру; нівхи. - Добра путь [літаку]! - І довго ще стояли Зачаровані, щасливі гіляки... Ми цей острів Чкаловим назвали, Його славу збережуть віки (Шер., Щастя.., 1951, 42); У нижній течії Амуру Поярков зустрів гіляків (тепер нівхи) (Видатні вітч. географи.., 1954, 14).
гіляк
ГІЛЯК див. гіляки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гіляк | гіляки |
Родовий | гіляка | гіляків |
Давальний | гілякові, гіляку | гілякам |
Знахідний | гіляка | гіляків |
Орудний | гіляком | гіляками |
Місцевий | на/у гіляку, гілякові | на/у гіляках |
Кличний | гіляку | гіляки |