гульки
ГУЛЬКИ, льок, мн., розм. Те саме, що гулі1. А гульки, кажуть, доведуть, що й попоїсти не дадуть (Манж., Тв., 1955, 64); - І сорома тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові!.. (Свидн., Люборацькі, 1955, 75); Буркнув [Лобода]: - Що за гульки на роботі? (С. Ол., Вибр., 1959, 217).
ґулька
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ґулька | ґульки |
Родовий | ґульки | ґульок |
Давальний | ґульці | ґулькам |
Знахідний | ґульку | ґульки |
Орудний | ґулькою | ґульками |
Місцевий | на/у ґульці | на/у ґульках |
Кличний | ґулько | ґульки |