геб
ГЕБ, -а, ч., міф. В давньоєгипетському пантеоні богів – уособлення Землі та рослинності; у текстах пірамід йому приписується також заступництво померлим.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Геб | |
Родовий | Геба | |
Давальний | Гебові, Гебу | |
Знахідний | Геб | |
Орудний | Гебом | |
Місцевий | на/у Гебі | |
Кличний | Гебе |