кінча
КІНЧА, -і, ж. Тип купольного покриття, основою якого був очеретяний каркас, покритий своєрідною бетонною масою з пемзи, вапняного розчину і рослинного соку; застосовувався в спорудах Латинської Америки, зокрема в Болівії.
кінч
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кінч | кінчі |
Родовий | кінча | кінчів |
Давальний | кінчеві, кінчу | кінчам |
Знахідний | кінч | кінчі |
Орудний | кінчем | кінчами |
Місцевий | на/у кінчі, кінчу, кінчеві | на/у кінчах |
Кличний | кінчу | кінчі |