кактуси
КАКТУСИ, -ів, мн. Родина дводольних багаторічних рослин; південні рослини, що мають товсте стебло (без листя), покрите колючками або лускою; деревовидні, кущоподібні чи ліаноподібні форми, зрідка – невисокі дерева; поширені переважно в тропічних і субтропічних пустелях Америки; плоди і молоді пагони деяких кактусів їстівні; культивують як декоративні кімнатні та оранжерейні рослини.
кактус
КАКТУС, а, ч. Південна рослина, що має товсте стебло (без листя), покрите колючками або лускою. Як жар, червоніють здорові розкішні квітки кактусів (Н.-Лев., III, 1956, 314); Служники вже вносили кактус, відомий своєю надзвичайною гіркістю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 72); Кактуси - рослини суворих пустель - легко переносять довгий бездощовий період, іноді до двох років (Веч. Київ, 4.VI 1968, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кактус | кактуси |
Родовий | кактуса | кактусів |
Давальний | кактусові, кактусу | кактусам |
Знахідний | кактус | кактуси |
Орудний | кактусом | кактусами |
Місцевий | на/у кактусі | на/у кактусах |
Кличний | кактусе | кактуси |