катакомби
КАТАКОМБИ, комб, мн. (одн. катакомба, и, ж. ). Підземні природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами. Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій (Збан., Сеспель, 1961, 17); Наш стародавній Київ споконвіку відомий як один з найбільших у Європі районів зосередження підземних ходів, печер і катакомб (Веч. Київ, 28.IX 1967, 3); // У деяких містах давнього Риму - такі ж підземелля, що правили першим християнам за притулок, а також за місце релігійних відправ і поховань. І всі за нею повставали І за апостолом пішли У катакомби (Шевч., II, 1953, 269); * У порівн. З вузенької вулички, з склепінням, як з катакомби, показалась процесія (Коцюб., III, 1956, 412).
катакомба
КАТАКОМБА див. катакомби.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | катакомба | катакомби |
Родовий | катакомби | катакомб |
Давальний | катакомбі | катакомбам |
Знахідний | катакомбу | катакомби |
Орудний | катакомбою | катакомбами |
Місцевий | на/у катакомбі | на/у катакомбах |
Кличний | катакомбо | катакомби |