кельти
КЕЛЬТИ, ів, мн. (одн. кельт, а, ч.; кельтка, и, ж. ). Племена індоєвропейської мовної групи, які на початку І тисячоліття до нашої ери населяли басейни річок Сени, Рейну, Луари, Верхнього та Середнього Дунаю. Англійська нація склалася в результаті змішання корінного населення Британських островів - кельтів з німецькими племенами - англами та саксами, .. а також з норманнами (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 66).
кельт
КЕЛЬТ див. кельти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кельт | кельти |
Родовий | кельта | кельтів |
Давальний | кельтові, кельту | кельтам |
Знахідний | кельта | кельтів |
Орудний | кельтом | кельтами |
Місцевий | на/у кельті | на/у кельтах |
Кличний | кельте | кельти |