контр
КОНТР... Префікс, що вживається для творення слів із значенням «протилежний чомусь», «який протидіє комусь, чомусь», напр.: контрбаланс, контрманевр, контрпропозиція і т.ін.
контра
КОНТРА, и, ж., заст., зневажл. 1. Контрреволюціонер, контрреволюціонерка. - І що ти йому сказав? - А що мені з ним говорити? Сказав, що він суча контра і щоб не любувався нашими зборами (Стельмах, II, 1962, 17).
2. збірн. Контрреволюціонери. В ньому оживало завзяття громадянської війни, згадувалися бої з контрою (Ю. Янов., Мир, 1956, 235).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контра | контри |
Родовий | контри | контр |
Давальний | контрі | контрам |
Знахідний | контру | контри, контр |
Орудний | контрою | контрами |
Місцевий | на/у контрі | на/у контрах |
Кличний | контро | контри |