казенний
КАЗЕННИЙ, а, е. 1. заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. Бувши на всьому казенному, не маючи великої недостачі в одежі, він не жалував нічого свого (Мирний, І, 1949, 223); Всі казенні споруди під бляхою були рудувато-брунатного кольору (Тулуб, В степу.., 1964, 99); // Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування. - Ах, у вас тут так мило! Це у вас казенна квартира? (Смолич, II, 1958, 74).
Казенні селяни - селяни-кріпаки, що належали державі (а не поміщикам). Казна наділила казенним селянам по п'ять десятин на ревізьку душу, а пан віддав тільки три з половиною (Стельмах, Хліб.., 1959, 206).
2. перен. Бюрократичний, формальний. Казенна наука намагалася вбити змовою мовчання твір Маркса [«Капітал»].. (Ленін, 22, 1950, 184); [Яків:] Казенного ще в нашій роботі багато. Наказують, вимагають - і все без душі (Зар., Антеї, 1961, 37); // зневажл. Позбавлений оригінальності, яскравості; невиразний, шаблонний. Будинки типово казенного стилю колишніх земств, добротна цегла почорніла від пилюки (Ле, Право.., 1957, 221).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | казенний | казенна | казенне | казенні |
Родовий | казенного | казенної | казенного | казенних |
Давальний | казенному | казенній | казенному | казенним |
Знахідний | казенний, казенного | казенну | казенне | казенні, казенних |
Орудний | казенним | казенною | казенним | казенними |
Місцевий | на/у казенному, казеннім | на/у казенній | на/у казенному, казеннім | на/у казенних |