ліса
ЛІСА, и, ж. Огорожа, сплетена з хворосту. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати та оброблювати; новою лісою усадьбу обплітати (Мирний, І, 1949, 324); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою! (Рильський, Поеми, 1957, 230); // Плетена загорода. Ось стара громадська ліса, яку відчиняє перед нами старий дід Панько (Фр., IV, 1950, 326); // Плетена хвіртка або ворота. Данило припав до ліси у повітці й крізь щілини дивився (Ле, Ю. Кудря, 1956, 170).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ліса | ліси |
Родовий | ліси | ліс |
Давальний | лісі | лісам |
Знахідний | лісу | ліси |
Орудний | лісою | лісами |
Місцевий | на/у лісі | на/у лісах |
Кличний | лісо | ліси |