ламасу
ЛАМАСУ, невідм., ж. Величезна статуя крилатого бика чи лева з увінчаною короною головою бородатого чоловіка та з п'ятьма ногами; уособлювала доброго духа-хранителя; використовувалася в архітектурі Ассирії та Ахеменідського Ірану, де зазвичай встановлювалася біля урочистих аркових входів до царських палаців.