маген-давид
МАГЕН-ДАВИД, -а, ч. Шестикінцева зірка, складена з двох накладених один на одного рівнобічних трикутників; була містичним знаком в неолітичних культурах, де символізувала шість сторін світу; запозичена з культури Стародавнього Дворіччя і Вавилона, де була солярним знаком, і, отримавши назву “Зірка Давида”, стала емблемою іудаїзму та сіонізму; під час Хрестових походів її занесли в Західну Європу, де вона стала однією з емблем масонів; знак також зустрічається в пам'ятках мусульманського зодчества.