монголи
МОНГОЛИ, ів, мн. (одн. монгол, а, ч .; монголка, и, ж.). Народ, який становить основне населення Монгольської Народної Республіки та Внутрішньої Монголії (автономного району КНР). В історичній повісті "Захар Беркут", з часів нападу монголів на Карпатську Русь в 1241 році, його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства.. з нижчим, біднішим класом народу (Коцюб., III, 1956, 39); Монголи жили в степах Центральної Азії (Іст. СРСР, І, 1956, 72).
монгол
МОНГОЛ див. монголи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | монгол | монголи |
Родовий | монгола | монголів |
Давальний | монголові, монголу | монголам |
Знахідний | монгола | монголів |
Орудний | монголом | монголами |
Місцевий | на/у монголі, монголові | на/у монголах |
Кличний | монголе | монголи |