нукери
НУКЕРИ, -ів, мн. 1. Воїни з особистої варти князя, хана і т. ін. у деяких народів Сходу; дружинники. 2. Дружинники монгольської знаті в 11 – 12-у ст.; з 13-го ст. – особиста гвардія монгольських ханів. 3. У 14 – 20-му ст. – слуги знатної особи у народів Передньої і Середньої Азії, Північного Кавказу.
нукер
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нукер | нукери |
Родовий | нукера | нукерів |
Давальний | нукерові, нукеру | нукерам |
Знахідний | нукера | нукерів |
Орудний | нукером | нукерами |
Місцевий | на/у нукері, нукерові | на/у нукерах |
Кличний | нукере | нукери |