начальство
НАЧАЛЬСТВО, а, с . 1. Збірн. до начальник. Вона любила школу, любила свою роботу, при якій.. вела безперестанну війну з школярами, з їх батьками і начальством (Коцюб., І, 1955, 312); - А гляньте лишень, що воно тюпає лугом? Чи косар якийсь, чи, може, з колгоспного начальства хто? (Тют., Вир, 1964, 235).
2. Те саме, що начальник. - А давно ти [Колісник] рибою та дохлим м'ясом торгував? - Піди ж ти. Забулося. Начальство, бач (Мирний, III, 1954, 287); Савочка.. думав і собі. Хто такий оцей чоловік? Начальство з району чи з області? (Мушк., Серце.., 1962, 6).
3. розм., рідко. Влада, управління начальника; начальникування. - Моє начальство до першого приморозку: розділю землю по правді - і піду за чепігами (Стельмах, II, 1962, 30).
Під начальством - під чиїм-небудь командуванням, керівництвом. В 1559 р. російське військо під начальством Данила Адашева спустилось на човнах по Дніпру в Чорне море, повоювало татарські улуси на узбережжі Криму і визволило полонених, захоплених татарами під час наскоків на російські і українські землі (Іст. УРСР, І, 1953, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | начальство | начальства |
Родовий | начальства | начальств |
Давальний | начальству | начальствам |
Знахідний | начальство | начальства |
Орудний | начальством | начальствами |
Місцевий | на/у начальстві | на/у начальствах |
Кличний | начальство | начальства |