новаторство
НОВАТОРСТВО, а, с. Усе нове, прогресивне, що запроваджується в якій-небудь галузі людської діяльності. Луначарський завжди гаряче підтримував справжнє новаторство, виступаючи проти штукарства у мистецтві (Мист., 1, 1966, 6); Соціалістичний гуманізм став вершиною нашого новаторства в літературі (Вітч., 11, 1967, 162); // Діяльність новатора. За роки Радянської влади на Україні виховано чудову плеяду вчених, яким властиві новаторство в науці, сміливе, творче дерзання (Наука.., 12, 1957, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | новаторство | новаторства |
Родовий | новаторства | новаторств |
Давальний | новаторству | новаторствам |
Знахідний | новаторство | новаторства |
Орудний | новаторством | новаторствами |
Місцевий | на/у новаторстві | на/у новаторствах |
Кличний | новаторство | новаторства |