пілокарпус
ПІЛОКАРПУС, -а, ч. Рід вічнозелених тропічних рослин родини рутових; раніше використовувався як потогінний засіб і зовнішньо – для зміцнення і росту волосся; у гомеопатії – як зневоднювальний засіб; з листя деяких видів пілокарпуса одержують пілокарпін; культивують.