панк-рок
ПАНК-РОК, -у, ч. Напрямок у рок-музиці, що виник у середині 1970-х рр. у США та Великій Британії, як форма протесту молоді проти комерціалізації року і поп-музики; в ньому поєднувалися соціальний протест і музичне неприйняття тодішніх форм року: культивувалися навмисно примітивна гра і завзятість раннього рок-н-ролу; до 1977 р. панк-рок завдяки своїй скандальності був одним з найпомітніших явищ в рок-музиці Великої Британії.