перипетії
ПЕРИПЕТІЇ, тій, мн. (одн. перипетія, ї, ж. ). Раптові різкі зміни в чиєму-небудь житті; непередбачені ускладнення в розвитку подій, справ і т. ін. Я перелітав на крилах пісні в давно минуле, я жив у минулому, я бачив, чув, з тріпотанням сердечним відчував смуток, радість та всі перипетії тих почувань (Коцюб., І, 1955, 178); Вони не менше за червоногвардійців переживали всі перипетії бою (Панч, О. Пархом., 1939, 53); Театр тільки тоді цікавий, коли він вірно відображує біжуче життя з усіма його різними перипетіями (Мист., 5, 1957, 50); // Несподівані повороти в розгортанні сюжету літературного твору. В повісті й романі герой розвивається повільно - від епізоду до епізоду - в довгих і складних взаєминах з іншими персонажами, в довгих і складних перипетіях фабули (Смолич, VI, 1959, 216).
перипетія
ПЕРИПЕТІЯ див. перипетії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перипетія | перипетії |
Родовий | перипетії | перипетій |
Давальний | перипетії | перипетіям |
Знахідний | перипетію | перипетії |
Орудний | перипетією | перипетіями |
Місцевий | на/у перипетії | на/у перипетіях |
Кличний | перипетіє | перипетії |