плаксивиці
ПЛАКСИВИЦІ, виць, мн. (одн. плаксивиця, і, ж.), розм. Хвороблива плаксивість (звичайно у дітей). [Герцик:] Все плаче [панна]. [Полковник:] Плаче? Плаксивиці напали? (Кроп., V, 1959, 496); Не хотілося [йти] кажу, та почула, що в неї дитинка плаче, а я ж від тієї плаксивиці перша знахарка (Л. Янов., І, 1959, 84).
плаксивиця
ПЛАКСИВИЦЯ див. плаксивиці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плаксивиця | плаксивиці |
Родовий | плаксивиці | плаксивиць |
Давальний | плаксивиці | плаксивицям |
Знахідний | плаксивицю | плаксивиць |
Орудний | плаксивицею | плаксивицями |
Місцевий | на/у плаксивиці | на/у плаксивицях |
Кличний | плаксивице | плаксивиці |