повипадати
ПОВИПАДАТИ, ає, аємо, аєте, док. Випасти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Тією [кінською] волосінню ластівка малят прив'язує, щоб не повипадали з гнізда (Гончар, Тронка, 1963, 40); В неї повипадали зуби, й вона все ремствувала та допікала, що й паляниці тверді, й пироги не пухкі (Н.-Лев., III, 1956, 209).
@ Повипадати з голови - забутися (про все або багато чого-небудь). - В мене вже все повипадало з голови,, що ти [мені] читав (Н.-Лев., III, 1956, 89).