поляки
ПОЛЯКИ, ів, мн. (одн. поляк, а, ч.; полька, заст. полячка, и, ж. ). Народ, що становить основне населення Польщі. Тут, у моєму готелі, є один поляк,.. от я з ним і ходжу (Коцюб., III, 1956, 331); Серед визволених найбільше було чехів та поляків (Гончар, III, 1959, 381); [Лена:] Батько був українець, мати полька (Коч., II, 1956, 377); Дружина його.. була типова полячка: білява, з сліпучо-білим.. обличчям і ніжним рум'янцем (Тулуб, В степу.., 1964, 79).
поляк
ПОЛЯК див. поляки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поляк | поляки |
Родовий | поляка | поляків |
Давальний | полякові, поляку | полякам |
Знахідний | поляка | поляків |
Орудний | поляком | поляками |
Місцевий | на/у поляку, полякові | на/у поляках |
Кличний | поляче | поляки |