пошуткувати
ПОШУТКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Те саме, що пожартувати. Вмій пошуткувати, знай, коли перестати (Укр.. присл.., 1955, 186); [Горпина:] Вони, бачте, розгнівались, що з ними пошуткувала! (Кроп., І, 1958, 200); - Та ви на них не ображайтесь, - очі дівчини променились добротою. - Просто люблять тут у нас пошуткувати (Гончар, Тронка, 1963, 186).