пощезнути
ПОЩЕЗНУТИ, ну, неш, док. Щезнути, згинути (також про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Хвилі світла лились з неба, і чорні тіні десь пощезли, неначе сонячне сяйво загнало їх у землю (Коцюб., І, 1955, 61); Війна пощезла з її руйнаціями й трощеними садами, не помітити її й сліду (Ю. Янов., II, 1954, 180); - А-а, - ревів на нього Інокентій. - Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти, пощезнеш! Пощезнеш! (Тют., Вир, 1964, 424).