пратьякша
ПРАТЬЯКША, -і, ж. Сприйняття як одне із самостійних джерел пізнання в буддійській гносеології; пов'язане з органами почуттів і може бути зовнішнім, через органи почуттів (зір і слух) або внутрішнім, через інтуїтивну мудрість, інтуїцію, розум; зі сферою мислення чисте сприйняття зв'язує продуктивна уява, яка слідує безпосередньо за актом чистого сприйняття і конструює образ об'єкта, що пізнається; Дхармакірті (індійський мудрець 7-го ст., один із засновників індійської філософської логіки) називав чотири види сприйняття: чисте сприйняття, або сприйняття зовнішніх об'єктів за допомогою зовнішнього почуття; продуктивна уява, або сприйняття зовнішніх об'єктів за допомогою внутрішнього почуття: інтроспекція; сприйняття предметів на відстані за допомогою зосередження на них.