прохоплювати
ПРОХОПЛЮВАТИ, ює, недок., ПРОХОПИТИ, хопить; мн. прохоплять; док., перех., розм . Пронизувати, проймати (про холод, сирість і т. ін.). Холод прохоплює до кісток (Тулуб, Людолови, II, 1957, 158); Холодний протяг наскрізь прохоплює одежу (Ю. Янов., II, 1954, 39); // Охоплювати кого-небудь, викликаючи біль, страждання тощо (про відчуття, почуття і т. ін.). Всі почуття її на мить завмерли, отупіли, щоб по хвилинній закляклості прохопити всю її істоту непереносно гострим болем (Тулуб, Людолови, І, 1957, 452).