розсильний
РОЗСИЛЬНИЙ, ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур'єр. Розсильні військкоматів з жмутками повісток в руках шугають цієї пізньої години від будинку до будинку, від під'їзду до під'їзду (Гончар, Людина.., 1960, 15); Прибіг розсильний і наказав Чигиринові негайно, разом із взводом, прибути на подвір'я (Ткач, Крута хвиля, 1956, 65).
РОЗСИЛЬНИЙ, а, е. 1. Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур'єром (про книгу, зошит).
2. Признач. для розсилання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розсильний | розсильні |
Родовий | розсильного | розсильних |
Давальний | розсильному | розсильним |
Знахідний | розсильного | розсильних |
Орудний | розсильним | розсильними |
Місцевий | на/у розсильному, розсильнім | на/у розсильних |
Кличний | розсильний | розсильні |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розсильний | розсильна | розсильне | розсильні |
Родовий | розсильного | розсильної | розсильного | розсильних |
Давальний | розсильному | розсильній | розсильному | розсильним |
Знахідний | розсильний, розсильного | розсильну | розсильне | розсильні, розсильних |
Орудний | розсильним | розсильною | розсильним | розсильними |
Місцевий | на/у розсильному, розсильнім | на/у розсильній | на/у розсильному, розсильнім | на/у розсильних |