рос
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рос | роси |
Родовий | роса | росів |
Давальний | росові, росу | росам |
Знахідний | роса | росів |
Орудний | росом | росами |
Місцевий | на/у росі, росові | на/у росах |
Кличний | росе | роси |
роса
РОСА, и, ж. Краплі води, що осідають на поверхні грунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. Поки сонце зійде, роса очі виїсть (Номис, 1864, № 5679); Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (Коцюб., І, 1955, 148); За лісами день згасає, на траву спадають роси (Гур., Друзі.., 1959, 11); Вставали ми рано, ще тільки починала парувати роса (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 83); * У порівн. Ті сльози швидко висохли, як роса на сонці (Н.-Лев., III, 1956, 340); Росою холодною піт ліг на лоб (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 97); //Мокра від таких крапель трава. Свідок слави дідівщини З вітром розмовляє, А внук косу несе в росу, За ними співає (Шевч., І, 1963, 65); На світанні знову була атака, ішли на схід сонця по скупих серпневих росах (Гончар, II, 1959, 329); - У нас оце якраз яблука падають... Вийдеш на світанку, а вони - бух, бух. Візьмеш із роси, а вони свіжі, холодні (Тют., Вир, 1964, 349); // Пора доби, коли осідають такі краплі. Одного ранку ще до сонця, по білій росі, завідав він мене у пасіці (Вовчок, VI, 1956, 218); Над лугом підуть тихим льотом журавлі.. В похід росою рушили з землі... Птахи в похід (Ю. Янов., V, 1959, 76); Зустрінеться ватага косарів У час вечірніх рос, що впали на покоси (Рильський, II, 1946, 144); // Краплі будь-якої рідини, що осідають на чому-небудь, покривають щось. Антоша став мокрий і червоний од борщу та хазяйських турбот. На його білому лобі густо осіла роса (Коцюб., II, 1955, 386); Окуляри в теплій хаті зайшли росою, і староста нікого не видів (Март., Тв., 1954, 197); Чом очі карі сліз роса укрила..? (Гонч., Вибр., 1959, 341).
^ Борошниста роса - назва хвороби рослин, при якій на листях і стеблах з'являється білий наліт, що нагадує борошно. Борошниста роса.. найбільше уражує пізні посіви люпину (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 159);
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роса | роси |
Родовий | роси | рос |
Давальний | росі | росам |
Знахідний | росу | роси |
Орудний | росою | росами |
Місцевий | на/у росі | на/у росах |
Кличний | росо | роси |
росити
РОСИТИ, рошу, росиш, недок. 1. неперех., безос. Випадати росі.
2. неперех. Падати рясними краплями, накрапати (про дощ). Ніжний дощ росив безнастанно (Коб., II, 1956, 83); Отуманилося сонце, росить дощ дрібний, сонячний (Горд., Заробітчани, 1949, 42).
3. перех. Поливати струменем, змочувати краплями якої-небудь рідини. Бризнули з очей у хлопця сльози, Він не міг промовить ані слова, Тільки впав до ніг святого мужа, Цілував їх і росив сльозами (Фр., XIII, 1954, 277); Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко, на лану (Олесь, Вибр., 1958, 327); Бігла [Оксана] поза городами над ставом. Босі ноги росила, спотикаючись об пеньки між вербами і верболозом (Іщук, Вербівчани, 1961, 133); Піт росив обличчя, але всі були підтягнуті, зосереджені (Шер., В партиз. загонах, 1947, 6); // Насичувати грунт вологою або якоюсь рідиною. Росить Дніпро, світам на подив, Нові сади, нові поля (Рильський, 300 літ, 1954, 23).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рошу | росимо |
2 особа | росиш | росите |
3 особа | росить | росять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роситиму | роситимемо |
2 особа | роситимеш | роситимете |
3 особа | роситиме | роситимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | росив | росили |
Жіночий рід | росила | |
Середній рід | росило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | росімо | |
2 особа | роси | росіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | росячи | |
Минулий час | росивши |